Наталка Могилевська «свиснула» рукавички,

- Невже ти дійсно випадково проходив повз «Караоке…» і так же випадково його виграв?

- Саме так. Вийшов з метро і бачу, що знімають одну з чотирьох програм. Кондратюк щось там метушиться, знімальна група готується… Справа в тому, що щонеділі наперед роблять по чотири програми. Наприклад, цього місяця вже не зніматимуть, бо і «Караоке», і «Шанси» вже всі готові. Доки збиралися люди, підійшов до сцени, і мені дали мікрофон. Заспівав два рядки і так став учасником. Коли б моя суперниця прийшла зі своєю групою підтримки, то навряд чи б я переміг, бо зібрав усього двісті гривень, а буває, що і по тисячі кидають.

- Отже, ти виграв, сів у білий лімузин, і що далі? Тебе повезли на студію?

- Справа в тому, що лімузин орендують всього на дві години, тому знімають, як ти у нього сідаєш, від'їжджаєш, а далі пересаджують у бус, і вже ним везуть у потрібне місце. Поїхали ми дійсно на студію, але прямували такими закутками, що навіть не знаю, де вона. Там же зустрівся з Наталкою Могилевською, і вона мною цілий день опікувалася. На студії близько години вибирали пісню, тому довелося пригадувати все, що знав. Спочатку вирішили, що співатиму «Привид опери», та коли виконав «Ямайку», всі погодилися, що вона краща. Доки пісню підбирав мій суперник, Бебешко увесь час спав на дивані і казав, що його цей хлопець вже дістав.

- А які враження від спілкування з Могилевською?

- Знаєш, на екрані вона така стерва, а насправді дуже тендітна і приємна у спілкуванні жінка. Ніякої зірковості у неї немає, а зросту додають височені підбори. Почувши, що я співав у хорі, вона теж почала пригадувати своє дитинство і захотіла заспівати дуетом. Такий же і Кузьма: постійно щось вигадує і жартує. Наприклад, коли були в перукарні, то він Залевському збрив один бакенбард. Там такі мати посипалися, бо за тиждень мав відбутися показ його колекції. До речі, саме він створив мій образ. Один лише білий піджак, в якому я був одягнутий, коштував 1700 євро. Мого розміру штанів узагалі не виявилося, тому поясом кілька разів перемотали. Золоті рукавички одразу після концерту списали на «Шанс», а їх насправді «прикарманила» Могилевська.

- Чи не найвеселішим із працівників проекту є хореограф Коляденко…

- Він постійно перепитував, звідки я, і раз за разом смішив присутніх. Як людина - досить своєрідний, стильний і не помітити його неможливо. Прийшов на студію із сумкою гінеколога, на якій так і написано «Ginekolog. USA».

- А в перукарні тобі довго висвітлювали волосся, адже брюнета непросто перетворити на блондина?

- Фарбували мене аж тричі. Раз нанесли суміш, змили, а я як був чорним, так і залишився. Вдруге після фарбування став рудим, а після третьої процедури перукарі непокоїлися, щоб волосся не повідпадало, але потрібного результату досягли. Там же, доки мене гримували, всі розпили пляшку вина, так би мовити, «За успіх!», і лише після цього поїхали на виступ. Далі все йшло, як по маслу, адже почувався у своїй тарілці. По закінченню телепрограми мій суперник «зірвався» і в мікрофон сказав, що він все ж був кращий, бо людям набридло слухати гарненьких писклявих хлопчиків. Із кадру ці слова вирізали. Після передачі поїхав на «Наше радіо» і додому повернувся вже глибокої ночі.

- На сцені впізнати тебе було важко: енергійний, звабливий, білосніжний… Дівчата наступного дня автографи просили?

- Оскільки «Шанс» у Києві має найвищий рейтинг серед телепередач, то його дивляться всі і, звичайно, мене почали впізнавати на вулицях, у метро… Не допомогло навіть те, що майже одразу перефарбувався у власний колір, бо почувався якось незручно. Довелося носити із собою маркер, аби залишити автограф усім бажаючим. В університеті ж одногрупники поставилися по-різному: хтось вітав, хтось заздрив, комусь було байдуже. Наразі чекаю результатів голосування. Сподіваюся, що потраплю на «Гала-концерт». Принаймні дуже цього хотілося б.