Валентин ШЛІХТА, директор компанії “Джейсон-Маккензі-Україна”:

Пріоритетний профіль - управлінський консалтинг

- Пане Валентине, якщо українська економіка стала за останні роки більш керованою і прогнозованою, то, напевне, в цьому є частка праці ентузіастів впровадження систем управління, які розробляє і пропонує вітчизняним підприємствам компанія “Джейсон-Маккензі-Україна”?

- Ви не помилилися. Як сказав римський філософ Сенека, якщо зростання припинилося, то близький кінець. За чотири роки, що минули від згаданої зустрічі, наша компанія значно змінилася в якісному плані. Ми зрозуміли, що перш ніж запроваджувати автоматичні системи управління необхідно побудувати загальну систему управління підприємством. Пріоритетний профіль діяльності нашої компанії - управлінський консалтинг, тобто побудова, впровадження і подальший супровід систем управління підприємством. Сама ідея народилася тоді, коли я задумався над тим, що має фахово знати і вміти сучасний управлінець. Адже підприємство - це не тільки матеріальна база і кадровий персонал, а ще й багато чого іншого, і керівник не може дозволити собі розкіш вчитися на помилках. Ми розглядаємо сучасне підприємство не інакше як складну соціально-економічну систему.

Ідеологія а Стратегія а Організаційний дизайн

- Чим відрізняється радянський досвід управління від сучасного західного менеджменту?

- Тут я б виділив таку ключову особливість: систему управління підприємством можна уявити у вигляді піраміди, вершиною якої є ідеологія. Підприємницький світогляд є основою формування й утвердження сучасного стилю управління, головним елементом якого обов’язково повинна бути стратегія.

Ознакою сучасного підприємства, безумовно, є організаційний дизайн, який забезпечує його ефективну діяльність через системну побудову нової операційної моделі. Таке підприємство стоїть на трьох ключових фундаментах, головний з яких - персонал. Персонал підприємства - це як футбольна команда: хлопці повинні грати як єдина команда, а не юрба яскравих індивідумів. Крім персоналу, фундаментом підприємства також є технології, що повинні відповідати світовим стандартам. У сучасному світі дуже важливим фундаментом є інформація - ресурс, яким підприємство повинно користуватися, управляти і вміти з ним працювати.

Вся ця піраміда в економіці радянської доби була досить успішно реалізована, але вершина її - ідеологія, стратегія, оргдизайн - нашим підприємствам завжди спускалися зверху. І треба сказати, що потужна радянська ідеологія професійно розроблялася в Центральному Комітеті КПРС фахівцями високого рівня. Стратегію розвитку кожному підприємству визначала Рада Міністрів у вигляді п’ятирічних планів, оргдизайн забезпечували міністерства та відомства. Після руйнування жорсткої командної вертикалі, що панувала в соціалістичній економіці, менеджери радянської школи розгубилися, марно чекаючи на звичні директиви. Не всі з них усвідомили, що за ринкової економіки творити елементи піраміди потрібно самим.

Управління на основі принципів лідерства

- Наскільки змінилася піраміда, про яку Ви говорите, в умовах пострадянської економіки?

- Нині кожне підприємство повинно творити свою ідеологію, розробляти свою стратегію та свій оргдизайн. Цими питаннями мають професійно займатися висококваліфіковані менеджери. Наскільки успішно вони побудують вершину піраміди - від цього буде залежати успіх підприємства в конкурентному середовищі. Адже поруч з ним знаходяться такі ж підприємства-піраміди, що намагаються максимально позиціонувати себе на дуже насиченому ринку, не залишаючи місця для конкурентів. Таким чином, усі ці чинники спонукають сучасного менеджера до переходу від адміністративно-командних принципів управління до управління на основі принципів лідерства.

Ось такі ключові постулати лягли в основу технології побудови систем управління, що розробляються, і, найважливіше, успішно впроваджуються компанією “Джейсон-Маккензі-Україна”. Ми реалізували низку вдалих проектів (зокрема, у відомій на Рівненщині та за її межами агрофірмі імені Воловикова), на підставі чого я можу впевнено констатувати: ефективна система управління підприємством дає йому можливість стати економічно самодостатнім, тобто здатним реалізувати свою місію. Сьогодні дуже часто для того, щоб розв’язати гордіїв вузол проблем підприємства або держави, намагаються знайти якогось міфічного супер-керівника, який прийде і вирішить усі проблеми. Проте дослідження показали, що успіх фірми на 95 відсотків залежить від ефективності системи управління, і лише на 5 відсотків - від фахового рівня виконавців. Кожна розсудлива людина розуміє, що наймудріший керівник не зможе ефективно впливати на роботу підприємства або успіх усієї країни…

Не потрібно вкотре винаходити велосипед!

- …Якщо на підприємстві, як і в державі, не буде впроваджено систему управління, позбавлену адміністративно-командних рудиментів радянського минулого.

- Ви абсолютно праві. Ми маємо пов’язувати успіх нашої країни не з черговим політичном лідером, якого самі ж підтримали на чергових чи дострокових виборчих перегонах, а з ефективною системою державного управління. Зверніть увагу: ніде - у жодній країні! - так не залежить життя суспільства і шлях розвитку держави від особи Президента або Прем’єр-міністра, як в Україні. Причина в тому, що в розвинених країнах існує система управління державою, якою просто потрібно правильно керувати. Тут можна провести аналогію з автомобілем: ми маємо автівку з потужним двигуном, шикарними параметрами, тільки в неї або відсутній руль, або архаїчна система рульового управління. Підприємство, країна (її теж можна уявити як велике підприємство), потребує, як і автомобіль, правильної побудови системи управління.

Наші дослідження показали, що на багатьох підприємствах рівень систем управління не відповідає сучасним вимогам, а головне - відсутні елементи верхньої частини піраміди, про які я вже згадував. Щоб вирішити цю проблему, не потрібно вкотре винаходити велосипед! Західний менеджмент, пройшовши великий шлях розвитку, пропонує конкретні технології, методики і розробки систем управління, що передбачають необхідні навики і знання, які потрібно опанувати і зробити надбанням вітчизняного менеджменту - як господарського, так і державного.

Вища школа не працює на потреби суспільства

- Наскільки сприяє вирішенню цього завдання вітчизняна система вищої освіти?

- Сьогодні практично в кожному вузі в тому або іншому вигляді існує система підготовки фахових менеджерів. Але спроби знайти на ринку професіонала, який би сказав, що він знає, вміє і може управляти підприємством, на жаль, були безуспішними. А рівень контактів розробників систем управлін-ня підприємством з вищими навчальними закладами показав, що ВНЗ, формально виконуючи деякі навчальні програми, практично не працюють на реальні потреби суспільства. Було б добре, якби престиж вузу оцінювався не за кількістю виданих дипломів, а за ринковим попитом на його випускників.

Ще одна “болячка” вищої школи - важливо, хто викладає. Добре, якщо викладач, що чому-небудь вчить, і сам цим займається. За часів моєї роботи у вузі і я, і мої колеги не тільки викладали фахові дисципліни, - ми писали дисертації, займалися науковими розробками, застосовували набуті знання при дослідженнях. Сьогодні цього у вузах немає, а тому відірвані від життя викладачі вчать просто за підручниками. Я глибоко переконаний у тому, що викладачі вищої школи обов’язково мають займатися науково-дослідною прикладною роботою.

У числі пріоритетів діяльності компанії в новому році є створення навчально-тренінгового центру, котрий би дійсно міг перепідготувати або дати додаткові знання спеціалістам і таким чином сприяти появі у вітчизняному економічному середовищі менеджерів, які відповідають вимогам тих українських підприємств, що працюють в умовах насиченого ринку з високою динамікою розвитку.

Майбутнє - за системами управління якістю

- Які системи управління, пане Валентине, Ви порадите потенційним клієнтам компанії “Джейсон-Маккензі-Україна”?

- Система управління підприємством повинна впливати на загальну якість усіх процесів. Сьогодні це є ключовим для нас, оскільки ми розглядаємо розвиток системи управління підприємством у зв’язку з об’єктивною необхідністю діяти в конкурентному ринковому середовищі. Із зростанням насичення ринку система управління підприємством поступово пройшла такі стадії:

• починаючи від фінансового менеджменту, коли головним для підприємства було підвищення продуктивності праці, що давало можливість при мінімальних витратах одержати максимальний прибуток;

• при подальшому насиченні ринку з’явилася система управління підприємством, відома під назвою маркетинг-менеджмент, - коли ключовим у діяльності підприємства була необхідність задоволення запитів клієнтів, у зв’язку з чим менеджмент переорієнтувався зі збільшення продуктивності праці до необхідності вивчення і задоволення запитів клієнта;

• подальше збільшення насиченості ринку призвело до того, що завоювання клієнтури стало неможливим без забезпечення високої якості, тобто якість стала джерелом збільшення кількості клієнтів.

Але якість - це більш широка дефініція, ніж просто якість продукції, вона включає якість усієї діяльності підприємства, у тому числі просування і сервісний супровід продукції або послуг, що максимально забезпечують вимоги споживачів. В Україні важливо застосовувати ту систему управління, що відповідає розвитку національної економіки. На багатьох українських підприємствах, що працюють в умовах ненасиченого ринку, впровадження модної інноваційної системи управління буде просто неефективним. Тому особливої ваги набуває не тільки впровадження інтелектуальних технологій, а й вміння визначити, яка ж система управління потрібна кожному конкретному підприємству, чим, власне, і займається наша компанія.