№214 від 17.11.2005p. | |
Передплатний індекс: 23429 Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477 |
#Знай наших!
»Як романтично пахне ковбаса і помідори в банці зашарілись, а в пляшечці, так тихо, як роса, горілочка домашня причаїлась. І сало ніжно зваблює тільцем, і хліб наставив загорілу спину, якщо ти млієш, слухаючи це, - Ти не любить не можеш Україну...».
Проте, щоб на нашому столі хліб наставляв «загорілу спину», за переконанням керівника приватного сільськогосподарського підприємства «Правда» Млинівського району Володимира Мельничука, треба докласти чимало зусиль. Адже слід виростити добірний насіннєвий колос для подальшого його продукування на українських ланах.
- Володимире Михайловичу, дедалі частіше доводиться чути нарікання на нерентабельність сільськогосподарської діяльності. Завдяки чому, образно кажучи, твердо стоїть на ногах Ваше підприємство?
- Звісно, перш ніж чимось зайнятися, необхідно все зважити. В результаті проведеного аналізу та «набитих ґуль» зупинилися на виробництві насіннєвого матеріалу. Щороку в середньому вирощуємо по чотири тисячі тонн зернових. Майже чверть з отриманого врожаю реалізуємо як насіннєвий матеріал. Справа ця, безперечно, вигідна, оскільки собівартість вирощування однієї тонни озимої пшениці не перевищує 250 гривень, а на ринку вона коштує в 6-7 разів дорожче. Виручені кошти спрямовуємо на відновлення виробництва та поліпшення якості зерна. Звичайно, насамперед закуповуємо елітне й суперелітне насіння, тісно співпрацюємо з Держнасінфондом.
- А яким попитом користується Ваш насіннєвий матеріал, адже нині не кожне господарство спроможне викласти «круглу суму» за добротне насіння?
- Кожен господар добре знає, що скупий платить двічі. Отож, далекоглядні керівники розуміють, що краще закупити нехай і дорожче, однак якісне насіння, з якого буде хороший урожай. Зізнаюся відверто, що у нас не бракує покупців, оскільки зарекомендували себе як серйозного партнера. Задля підтримки власної репутації дбаємо про те, щоб призначене для продажу насіння було найвищої кондиції. Зокрема, ліцензування насіннєвого матеріалу проходимо в Інституті землеробства, Васильківському Інституті фізіології рослинництва та Миронівському інституті пшениці імені В.М. Ремесла УААН. Якість підтверджена відповідними паспортами якості.
Разом з тим, постійно розширюємо палітру сортів. Так, у цьому році взялися за виробництво «Колумбії ремеслівної», «Миронівської ранньостиглої», «Крижинки», «Поліської 90». Зараз спостерігаємо підвищений попит на ярі сорти пшениці, оскільки погодні умови останнього сезону не давали можливості у повному об'ємі засіяти ці сорти. До речі, Держнасінфонд готовий у нас нині купити насіння ячменю та ярої пшениці. Щоправда, наше господарство в основному займається вирощуванням озимих сортів, з якими, повірте, не маємо жодних проблем з реалізацією. Торік, зокрема, елітне насіння реалізовували господарствам не лише Рівненської, а й Львівської, Житомирської, Полтавської, Черкаської, Київської, Волинської та Кіровоградської областей.
- З усього видно, що клієнти господарства давно вже не сумніваються в якості Вашого посівного матеріалу. Які саме сорти і чому користуються найбільшим попитом?
- Вирощуємо й реалізуємо «Миронівську 65» (сорт середньостиглий, інтенсивний, з високою зимостійкістю, адаптований до грибкових захворювань), «Крижинку» (сорт середньостиглий, напівінтенсивний, високозимостійкий, адаптований до вилягання, осипання та засухи), «Поліська 90» (висока стійкість до
грибкових захворювань), «Донська напівкарликова» (ранньостиглий сорт, стійкий до вилягання і засухи), «Одеська 267» (середньостиглий і середньоранній сорт, дуже чутливий до мінерального підживлення, високоврожайний; районований у зонах лісостепу і степу України), «Білоцерківська напівкарликова» (ранньостиглий сорт напівінтенсивного типу, чутливий до мінеральних добрив, районований у зоні лісостепу). Ціни на посівний матеріал узгоджуємо за телефонами: (03659) 79-2-32(24), 8-050-613-99-77.
- Володимире Михайловичу, однак бачу, що Ваше господарство спеціалізується не лише на виробництві посівного матеріалу. Оскільки маєте корівники, виходить, займаєтеся ще й тваринництвом?
- У сільському господарстві не можна розділяти одне від іншого, адже все взаємопов'язане. Отож, працюємо у комплексі: розвиваємо і рослинництво, і тваринництво. Передусім, мова йде про велику рогату худобу, якої у нас нараховується близько 2500 голів (115 голів на 100 гектарів угідь). Адже рослинництво повністю знімає питання заготівлі кормів для худоби.
Маючи, скажемо так, м'ясо й молоко, плідно співпрацюємо з переробниками сільгосппродукції. Зокрема, з Шепетівським м'ясокомбінатом, куди за вигідною для нас ціною здаємо худобу. Налагодили ділові стосунки з Демидівським молокозаводом. Разом з тим, хочу сказати, що принципово не здаємо велику кількість голів худоби, щоб люди не залишилися без роботи.
- У чому нині відчуваєте найбільший дефіцит і що очікуєте у перспективі?
- Роботи у селі, як знаєте, завжди в достатку в будь-яку пору року. Аби, як кажуть, здоров'я вистачало. Великі надії покладаємо, передусім, на рослинництво, яке «підтягує» всю нашу сільськогосподарську галузь. Водночас, плануємо вкласти значні кошти у ремонт ферми, закупку сільськогосподарської техніки. Зокрема, хочемо придбати культиватор, сівалку, зернозбиральний комбайн, холодильне обладнання для молока, поїлки для худоби. Про всі плани так відразу й не розкажеш. Утім, дасть Бог день, то й дасть натхнення та наснагу реалізувати всі наші задуми.
Користуючись нагодою, хочу привітати увесь працелюбний колектив «Правди» з Днем сільського господарства. Бажаю кожному працівникові нашого господарства, а їх у нас 370 чоловік, міцного здоров'я, родинного добробуту, сімейної злагоди та здійснення найзаповітніших мрій.
17.11.2005 | Олександр ДЖИГИРЕЙ |
Рівне-Ракурс №10 від 17.11.2005p. На головну сторінку |