Нічні таїнства на Басовому Куті

Незвичайне дійство відбувалося в Рівному в ніч на Водохреще - з п’ятниці на суботу. На перон залізничного вокзалу Рівного о десятій годині вечора ступили тринадцять дубровенчан: діти віком від 10 років. З ними - їхній вчитель Петро Велінець, який очолює в Дубровиці школу бойового гопака та батько одного з учнів. Усі були одягнені в козацькі шаровари, за спиною - спальники.

Через центр по вулиці Чорновола впевненою ходою незвичайна делегація прямувала до озера Басів Кут. Дорогою учитель зайшов у супермаркет, купив чорного чаю та перцю. “Навіщо?” - питаю. “Знаю один цікавий і дієвий рецепт для підняття життєвого тонусу після ритуального купання,” - мовив на це Петро Велінець і пообіцяв пізніше поділитися секретом.

...Моросить дощ. Дме вітер. Ноги промокли. Нарешті ми дійшли до Басівкутського озера. Нікого тут не було, окрім нас, і не дивно - на дворі ж ніч. Кинули спальники та розпалили багаття. Довелося навіть свіженькою “Рівне-Ракурс” пожертвувати для того, щоб розгорілися сирі дрова!

Найкраще купатися через п’ятнадцять хвилин після півночі

...Усі стали навколо вогнища і вчитель нагадав присутнім, що вони тут зібралися для того, щоб очиститися від хвороб та негараздів за допомогою води. Як виявилося, члени дубровицької школи гопака взяли за традицію кожного року в ніч з 18 на 19 січня приїжджати в обласний центр до озера Басів Кут і набиратися здоров’я на цілий рік.

“Найкраще купатися вночі. Якщо бути точним - обряд купання варто починати о 00.15, - принаймні, так вирахували дослідники, - пояснює учням Петро. - Саме в цей час водойма набуває найвищого рівня енергетичності. Недарма чимало людей-моржів надають перевагу купанню саме після опівночі. А на Водохреще вода набуває ще й цілющої сили...”

Помолившись Богу, віддавши шану стихіям Вогню, Повітря, Землі та Води, присутні почали роздягатися.

Що цікаво, майже усі вони - не підготовлені до зимового купання, тобто не загартовані, але сповнені вірою, що вода їх зцілить, додасть енергії і снаги на цілий рік.

Усе відбувалося динамічно. Як парашутисти в літаку, на рахунок “перший-другий-третій” бігли до ополонки і стрибали в холодну воду. Під час купання кожного з учасників ритуалу тримали за руки двоє людей - для того, щоб не трапилося неприємної ситуації.

Кожен окунався у воду тричі, повторюючи: “Йорданська вода, очисти мої душу і тіло!”, а потім швидко бігли по льоду до бе-рега.

Такий чай дозволяємо собі пити раз на рік

Вдягнувшись, сіли біля вогнища і почали ділитися враженнями. “Добре як!”, “Файно!”, “Я це зробив!”, “Мені вже не болить нога!” тощо. Діти радісно гомоніли і пригадували, як деякі батьки не хотіли відпускати їх у Рівне, знаючи, що вони стрибатимуть уночі в ополонку зимового озера. “Моя мама “хрестом” стала в дверях і казала: “Нікуди ти не поїдеш!”, але батько на мої вмовляння врешті дав згоду!”, - радісно поділилася Оксана. - Наступного року обов’язково сюди приїду ще!”

Зібравши рюкзаки, діти за вчителем попрямували до НВК №12 “Школа-ліцей” м.Рівного. Власне, в спортзалі цього навчального закладу і заночували. Але перед сном випили енергетичний напій, який приготував учитель...

“Рецепт чаю простий. Ми робили його так: 150 грамів чорного листового чаю, півпачки (5г) чорного молотого перцю заливали двома літрами окропу. Настоювали і пили. При цьому організм зігрівається, кров починає швидко рухатися, тонус організму піднімається. Зловживати цим напоєм не можна. Ми лише раз на рік дозволяємо собі його пити - таким чином завершуємо ритуал цілющого купання чайною церемонією ...”