Работоргівля по-рівненськи: продам людину з кімнатою, недорого

Баталії навколо гуртожитків точаться вже не перший рік, проте найбільшого резонансу вони набули тоді, коли люди, не бажаючи миритися зі своїм становищем, почали виходити на вулиці.

Не маємо те, що маємо мати

Історія гуртожитку по вулиці Відінській, 10 доволі довга. Іще у вересні 1993 року між регіональним відділенням Фонду держмайна в Рівненській області та товариством покупців ДП “Житлобуд-6” був укладений договір купівлі-продажу ЦМК по вулиці Відінській, 10. Гуртожиток був приватизований, як звичайна адмінбудівля. Сьогодні ж справа про незаконність цієї оборудки знаходиться в суді на повторному розгляді (мешканці вже двічі програвали у намаганні довести суду незаконність приватизації). Суддя Рівненського апеляційного суду Микола Герасимчук виніс ухвалу, згідно з якою будь-які фінансові дії з майном, а також виселення мешканців на час розгляду справи категорично забороняються. Проте заборону суду виконавча служба отримала лише через два місяці після цього, а саме 8 січня поточного року. За цей час, за словами мешканців гуртожитку, їх поставили перед вибором - або вони купляють свої кімнати, або ж виселяються. Між іншим, вартість їхнього “життя” директор ВАТ “Житлобуд-6” Олександр Корольов оцінив у 300 доларів за квадратний метр. Тоді-то терпець у людей і увірвався, і вони вийшли страйкувати на трасу…

Відголос “совкового” періоду

Гуртожитки називають спадщиною радянської системи. Виконуючи функцію тимчасового житла, вони стали притулком для тих, кого держава так і не змогла ощасливити власною квартирою. Тому сьогодні десятки тисяч рівненчан залишаються безправними перед майновими забаганками нинішніх власників. Варто згадати “проблемні” гуртожитки ВАТ “Рівнельон” (вул.Льонокомбінатівська, 15 та вул.Фабрична, 16), ВАТ “Рівненський комбінат будматеріалів” (вул. П. Могили, 25). Людей фактично викидають на вулицю, спочатку відрізаючи світло, електрику, газ, воду. Проте відстоювати свої права на житло наважуються не всі, адже дається взнаки юридична необізнаність громадян.

Чому так сталося

Протягом 1993-1998 pоків, під час проведення тотальної приватизації до статутних фондів об’єктів державної власності включалися гуртожитки, які приватизовувалися у складі цілісних майнових комплексів. Це зараз, згідно з чинним законодавством ці будинки мають передаватися в комунальну власність, як житлові, але на той час таких нормативних актів, на жаль, не існувало. Всі державні структури на цю проблему закривали очі. В результаті майже 15 тисяч рівнян досі не можуть приватизувати свої кімнати.

Проте…

З одного боку, маємо розуміти розпач мешканців гуртожитків, дехто з яких більше двадцяти років прожив у своїй теплій кімнаті і звик до думки, що має житло. Проте з іншого боку, існують документи, на підставі яких люди вселялися, а приміщення приватизувалися чи здавалися в оренду. Маємо чітко розуміти, що люди знали, під чим ставили свої підписи, тобто усвідомлювали, до чого це призведе в майбутньому.

І єдине, що може тепер міська влада зробити - це доручити міському БТІ зважити усі судові рішення навколо гуртожитків і заборонити їм реєструвати купівлю-продаж кімнат.

Як вилучити

статутний фонд

Найбільшою проблемою залишається питання вилучення зі статутних фондів ВАТ гуртожитків. Це стосується зокрема гуртожитків у Рівному по вул.Струтинської, 14, вул.Відінській, 10, вул.Кн.Романа, 25а та вул.Кн.Ольги, 5. Незважаючи на те, що більшість гуртожитків вимагає негайного ремонту, в місті є й такі, що продовжують нормально функціонувати навіть після того, як від них відмовилися товариства і міська влада. Їх взяли на утримання громадські організації, створені самими мешканцями. Мова йде про ВАТ “ПМК-65” (вул.Київська, 92), ВАТ “Рівнеавтотранспорт-15654” (вул.Студентська, 3), ВАТ “Рівневодавтотранс” (вул.Київська, 20) та ВАТ “Рівнепасвантажтранс” (вул.Д.Галицького, 31).

Особлива увага приділяється передачі в комунальну власність гуртожитків господарських товариств, визнаних банкрутами. Мова йде про ВАТ “Рівнельон”, в гуртожитках якого проживає 2400 мешканців. Часто трапляється і так, що органи місцевого самоврядування відмовляються прийняти у комунальну власність державне майно банкрута. В результаті, воно зависає в повітрі, як, наприклад, три житлові будинки ВАТ “Рівнеоблагропостач”.

Що ж робити?

Рецепт успішної боротьби за право на житло простий. Фонд державного майна офіційно визнав помилки минулих років, і тому зараз гарантує цілковиту підтримку в суді мешканців гуртожитків. Останній приклад - гуртожиток по вул.Коперника, 6 у Рівному. Влітку 2007 року Львівський апеляційний господарський суд визнав, що гуртожиток знаходиться у державній власності.

А ви готові діяти?

Мешканці гуртожитків повинні чітко зрозуміти, що повернути будівлю до державної власності через суд, це ще не означає успішно її приватизувати. Для того, щоб гуртожиток набув статусу житлового будинку (бодай малосімейки), потрібно змінити його статус, адже згідно з чинним законодавством, приватизація гуртожитків не передбачена. А для зміни статусу потрібно привести будівлю до ладу. От і виходить замкнуте коло. Мешканці відсуджують гуртожиток, а місто не поспішає їх ощасливити ордерами на кімнати. Самі ж мешканці не готові нести витрати на ремонт будинку та сплату боргів. Адже постсовкова свідомість “жити і не платити”, на жаль, типова майже для третини мешканців гуртожитків. Ті ж, хто готові вкласти певні кошти, стають заручниками тих, хто звик все отримувати “за так”.

Проте головне - це бажання міської влади взяти участь у вирішенні цих наболілих питань, оскільки значна частина повноважень у розв’язанні ситуації саме в її компетенції. І поки вона зволікає, тисячі рівнян продовжують сидіти “на валізах”…

Особлива подяка за підготовку матеріалу працівникам Рівненського відділення Фонду держмайна України в Рівненській області та його голові Віктору МАТВІЄНКО.

8 вересня 2007 року відбулися установчі збори Всеукраїнської спілки захисту конституційних прав мешканців гуртожитків. Мета об’єднання - повернути житло сотням тисяч українців, які проживають у гуртожитках і позбавлені можливості приватизувати в них кімнати.

Після завершення процесу масової приватизації до реєстру державного майна було внесено 919 житлових об’єктів нашої області. 101 з них - гуртожитки.

Мовою цифр

Протягом 2007 року у власність мешканців та територіальних громад було передано 56 житлових будинків. Ще 34 будинки і 12 гуртожитків місцеві ради області погодилися прийняти у комунальну власність у майбутньому.

За словами начальника регіонального відділення Фонду Держмайна в Рівненській області Віктора МАТВІЄНКА, значно кращі середньообласного показника результати передачі в Березнівському, Дубенському, Острозькому районах, а також в містах Дубно, Здолбунів та Костопіль. Рівненські органи самоврядування здебільшого прагнуть приймати об’єкти, що перебувають у доброму стані та потребують мінімуму бюджетних витрат на утримання.