№331 від 14.02.2008p. | |
Передплатний індекс: 23429 Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477 |
#Думки з приводу
Що робить більшість рівнян у позаробочий час? Звісно, відпочиває. Хто як може, знає і вміє. Найчастіше відпочинок залежить від кількості грошей у гаманці та розуму в голові й зводиться до дивана з телевізором, лазні з віником, читання преси etc.
Чому колись лікар, а нині підприємець взявся допомагати саме туберкульозним дітям, ми й поцікавилися у добродійника:
- Туберкульоз є справжньою загрозою для здоров’я і життя кожного рівнянина та й загалом усіх українців. У нас уже 12 років триває епідемія. Щороку від сухот помирає понад 10 тисяч громадян. Епідемія туберкульозу в усіх країнах розвивається за одними й тими ж законами, але ступінь розвитку і подолання хвороби залежить від часу започаткування протитуберкульозних заходів, матеріально-технічних можливостей системи охорони здоров’я кожної держави, а також соціально-економічного рівня розвитку країни. У нас загострення проблеми туберкульозу та погіршення епідеміологічної ситуації відбулося через поєднання несприятливих факторів - соціальних потрясінь, пришвидшення міграційних процесів, значного погіршення матеріально-побутових умов життя плюс кепське навколишнє середовище.
- І все ж останніми роками є модно співчувати й панькатися з хворими на СНІД, наркозалежними, а ви хочете долати хворобу бідних, дезадаптованих...
- Я вважаю, що ВІЛ-СНІД - це хвороба розкоші. Адже без грошей, та ще й чималих, наркотиків не придбаєш. Туберкульоз же є хворобою соціальною, важковиліковною і затратною. Годі й казати, що будь-який пияк чи волоцюга ніколи не хотів би заразитися на туберкульоз навмисно! Найгірше те, що зростає кількість молоді з відкритою формою туберкульозу, від якої не захищений ніхто - ні багатий, ні бідний. Бо паличка Коха, крім іншого, поширюється повітряно-крапельним шляхом. Щодо СНІДу, який з туберкульозом ходить у парі, то ослаблена ВІЛ імунна система абсолютно не справляється з додатковою інфекцією і смерть від туберкульозу - вельми поширене явище. До того ж, скільки ще хворих не потрапляють в поле зору фтизіатрів! Отже, якщо з допомогою громадської організації вдасться донести гостру проблему до широкої аудиторії, до заклопотаних і розгублених від соціальної нерівності наших краян - це вже буде перемогою. Нехай поки у людській свідомості, а згодом наступлять і дії. Бо саме так народжується громадянське суспільство - із самоповаги і турботи про власне здоров’я.
- Тобто, будеш здоровим - не заразиш інших? Найпершою, так би мовити, цільовою аудиторією, з якою працюватиме ваша асоціація, є діти, молодь?
- Так, бо це наше майбутнє, це ті, від кого залежатиме наша пенсія, хіба ні? І вони мають бути здоровими. Але перші, до кого ми прийшли з проханням зареєструватися, були медпрацівники, технічний персонал тубдиспансеру. Вони вже є номінальними членами громадської асоціації, бодай тому, що працюють у тубдиспансері й контактують з хворими на туберкульоз. Ці люди щодня наражаються на небезпеку. А в них же є родини... Так, звісно, медпрацівникам дещо доплачують за шкідливі умови праці, але мало й неадекватно. На Рівненщині за роботу з туберкульозними хворими медики отримують 30 відсотків, позаяк у Житомирській області - 50, а на Волині - 60 відсотків шкідливості.
- Чому така дискримінація нашого краю? Міністерство чи управління охорони здоров’я недооцінює? Чи, може, у сусідніх областях медики активніше відстоюють себе?
- Сусідам, крім держбюджету, доплачується з бюджету місцевого. У нас теж на сесіях обласної ради якийсь час порушувалося це болюче й злободенне питання, були й обіцянки, проте... Тому метою асоціації також є привернути увагу обласної влади впритул до проблем епідемії туберкульозу в краї та Рівненського обласного тубдиспансеру зокрема. Адже саме здорові працездатні люди можуть бути запорукою економічного розвитку області.
У світі загальна кількість хворих на туберкульоз сягає 50-60 мільйонів чоловік, помирає щорічно 3 мільйони осіб і прогноз щодо ліквідації туберкульозу не виправдався.
На Рівненщині фтизіатри щодня виявляють 2-3 носіїв палички Коха.
14.02.2008 | Ольга ЯРОШ |
Рівне-Ракурс №10 від 14.02.2008p. На головну сторінку |