№332 від 21.02.2008p. | |
Передплатний індекс: 23429 Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477 |
#Консультація
Беручи за приклад цивілізовані й забезпечені держави, у нас докладають максимум зусиль для подолання наркоманії, застерігають від СНІДу, роздаючи презервативи в школах, відкривають стаціонари для ВІЛ-інфікованих, та ще періодично згадують про онкохвороби. А тим часом, за даними ВООЗ, понад півтора мільйона українців можуть стати жертвами прихованої епідемії гепатиту С. Однак про цей вірус в охороні здоров’я чомусь згадується вряди-годи. Хоча за різними даними, у світі кількість людей, інфікованих вірусом С, сягає від 200 мільйонів до 1 мільярда. То чому ця біда має обминути неньку-Україну - питання риторичне.
- Серед інфекційних захворювань гепатити є значною клінічною проблемою. За останні років двадцять вчені відкрили й описали дев’ять вірусів, які викликають гепатити. І якщо гепатити А та Е викликають гострі захворювання, то віруси В, С, Д спричиняють і гострі, і хронічні форми гепатиту, часто з розвитком цирозів печінки та печінково-клітинного раку. А вірусний гепатит С, який відкрили лише у 1989 році, нині є надзвичайно актуальним, і в нашій країні ситуація щодо нього вельми несприятлива. Гострий гепатит С діагностується нечасто, і у 70-80 відсотках хворих розвивається хронічний вірусний гепатит.
- Чому цей вірус рідко діагностується? Бо немає чим і де діагностувати, чи тому, що лабораторне дослідження дороге?
- Особливістю небезпечного гепатиту С є те, що яскраві клінічні прояви захворювання трапляються вкрай рідко. Найчастіше патологію виявляють випадково під час обстежень з приводу інших захворювань, які не стосуються гепатиту. У 95 відсотків хворих гострий період інфікування проходить безсимптомно. Лише у 5 відсотків людей після зараження розвивається так звана жовтушна форма гострого гепатиту. Повний же діагноз вірусного гепатиту може бути виставлений тільки на основі специфічних лабораторних тестів. Раніше такі обстеження проводилися у Києві, а відторік їх проводять й у нас, у вірусологічній лабораторії на базі Рівненської обласної санепідемстанції. Якщо діагноз уточнений і підтверджений лабораторно, потрібно лікуватися. Лікування – противірусна терапія - складна, вимагає колосального терпіння і, крім того, вельми затратна.
- Як вірус передається і хто складає групу ризику?
- Головним чином вірус гепатиту С передається при контакті з кров’ю людини. Проте в останні роки найбільший ризик інфікування складають ін’єкційні наркомани. Таких близько 90 відсотків. Це ж стосується ВІЛ-інфікованих осіб та любителів татуювань і пірсінгу. У групі ризику також сексуально стурбовані, які мають по кілька статевих партнерів, бо ж вірус передається статевим шляхом також. Подекуди передача вірусу відбувається від матері до новонародженої дитини під час пологів. Це трапляється при високій концентрації вірусу в крові, при супутній ВІЛ-інфекції, а також при пологових травмах і вигодовуванні грудьми. Оскільки шляхи зараження гепатитами В та С однакові, часто спостерігаються їх змішані форми. У багатьох хворих поряд із хронічним гепатитом формується цироз печінки, коли порушуються її функції, орган збільшується, а згодом атрофується. Таке може тривати роками і навіть десятиліттями. Утім, в осіб, що зловживають алкоголем, цироз печінки розвивається значно стрімкіше. Печінковими проявами є слабкість, нездужання, відсутність апетиту, темна сеча, збільшення селезінки на тлі цілої низки різних хвороб, так би мовити, непечінкового характеру, включаючи шкірні. Лікування призначається індивідуально, залежно від стадії гепатиту, генотипу вірусу та супутніх захворювань з наступним диспансерним наглядом.
За 2007 рік на Рівненщині зареєстровано 676 випадків гострих вірусних гепатитів, що складає 53,2 на 100 тисяч населення
21.02.2008 | Ольга ЯРОШ |
Рівне-Ракурс №10 від 21.02.2008p. На головну сторінку |