Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №332 від 21.02.2008p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477

#Розмова тет-а-тет з Юліаною ТЕТ

“Смертну кару гріх застосовувати до людини, проте деякі злочинці вже давно видозмінилися на нелюдів”

“Смертну кару гріх застосовувати до людини, проте деякі злочинці вже давно видозмінилися на нелюдів”

Ще від здобуття нашою державою незалежності точаться численні дискусії навколо того, чи варто називати її правовою державою. Про недосконалість нашої системи судових органів свідчить хоча б та кількість нарікань пересічних громадян, які чи не щодня стикаються з проблемою захисту своїх конституційних прав через “казусність” кримінально-процесуального законодавства.

Голова Острозького районного суду Сергій Штогун (на фото), знаний в країні вчений-юрист, розробив близько десятка новітніх концепцій удосконалення судової системи України. Його остання наукова розробка на цю тему навіть перекладена англійською мовою, а Рада Європи використовує її у своїй роботі. Нещодавно Сергія Штогуна за щорічним рейтингом журналу “Юридичний вісник” названо одним із кращих вчених в Україні. До речі, він був єдиний представник Рівненщини в конкурсі: “за об’єктивну критику сучасної юридичної діяльності”. Шкода, що наші можновладці не поспішають прислухатися до порад вчених-юристів…

- Отож, пане Сергію, в чому саме полягає Ваша “критика сучасної юридичної діяльності”?

- У першу чергу, я виступаю за судову реформу, про яку ми говоримо ще з 1992 року. Ми ж і досі живемо за пострадянською системою і судимо людей згідно з Кримінально-процесуальним кодексом 1964 (!) року. Днями я став учасником Круглого столу з американськими колегами у Києві. Вони відверто дивуються, чому ні Верховна Рада, ні Кабінет Міністрів не прислухаються до думки юристів. Розумієте, одна половина хоче впровадити те, що вигідно їй, інша - навпаки. Ніби щось приймають на законодавчому рівні, а низові ланки покращення не відчувають... У нас все робиться за таким принципом: те, що не вигідно окремим чиновникам, ніколи не зміниться, наскільки воно не було б важливим для держави.

- Але ж під час виборів чи не всі політичні сили обіцяли реформу судової системи України…

- Так, обіцяли. Але ті обіцянки по суті не мали ніякого розумного та практичного пояснення. Не кажучи про те, що ніхто нічого у цій сфері не робив і не робить. Візьмемо, наприклад, таку думку, як народообрання суддів. Тоді ж ніхто не буде дивитися на їх професійність, а визначальну роль відіграватиме лише політична складова. Те саме стосується і відміни незалежності суддів. Недоторканість депутата чи Президента - це зовсім інша річ, а суддя має бути незалежним від силових структур. Про яке ж правосуддя може йти мова, якщо на суддю впливатиме влада!

- Пане Сергію, як Ви оцінюєте практику суддівства присяжними? Чи виправдовує вона себе?

- Почнемо з того, що вже з 2002 року законодавство України дозволяє суддівство присяжними в системі апеляційних судів (найчастіше, коли підсудному “світить” пожиттєве позбавлення волі). Але досі ніхто такою практикою не займався. І через це ми піддаємося різкій критиці з боку Європи.

Головною перепоною є матеріальна сторона - кошти на додатковий штат. Але важливість такого суддівства важко переоцінити, тому що суддя намагається судити як професіонал, діючи чітко за законом і виключаючи при цьому моральний аспект справи. А як мотиви, так і підстави скоєння злочину дуже різні.

У світі існує два типи суддівства присяжними: американський, де народні судді визначають і винність, і міру покарання, та європейський, де присяжні лише визнають підсудного винним чи невинним. Наше суспільство схиляється більше до європейського типу. Але я не можу впевнено сказати, коли ми зможемо побачити результати такого впровадження.

- А як щодо смертної кари? Ви як суддя з 18-річним досвідом, мабуть, розумієте її потрібність...

- Я думаю, смертна кара потрібна. І хоча її гріх застосовувати до людини, проте деякі злочинці вже давно видозмінилися на нелюдів. І для них пожиттєве ув’язнення просто подарунок, а не кара. Він відсидить двадцять років, а там як не помилування, то амністія... Знаємо, як це буває. Візьмемо, наприклад, Америку. Це найдемократичніша держава, але від смертної кари там не відмовились. Як і в багатьох інших країнах. Україна ще не встигла вийти з тоталітарної системи, як почала хапатися за все підряд, не вивчивши досконало світові правила судочинства.

- Пане Сергію, Ви вже вісім років працюєте суддею в Острозі. Як, на вашу думку, змінилася криміногенна ситуація в районі за стільки часу?

- Характерні злочини, такі як крадіжки, убивства, звісно, повсюди були і є. Можу відзначити тільки, що значно побільшало злочинів, пов’язаних із наркотиками. Їх масовість вражає.

- Можете назвати основні проблеми діяльності правоохоронних органів?

- Я вам наведу кілька прикладів, а ви вже самі зробіть висновки. Перше. Ми живемо за старим принципом, що все має будуватися на показниках. За кордоном, якщо рівень злочинності низький, то правоохоронця хвалять, в Україні - сварять. Тобто, якщо низький показник злочинності порівняно з минулим періодом, то це недоробки наших міліціонерів. Парадокс.

Друге. Зустрів якось німецького поліцейського. Поговорили, поділились досвідом. Я в нього запитую: “А чи є у вас корупція?” А він мені: “А навіщо? В мене зарплата сім тисяч євро. Чому я маю ризикувати?” Ось вам і головна проблема діяльності наших правоохоронних органів.

- І насамкінець, яка перспектива судової реформи в Україні?

- Ви знаєте, на початку грудня я спілкувався з послами Португалії, Нідерландів, і вони задали мені це ж питання. Я впевнено сказав: “Вона потрібна була ще вчора. Але все залежить від політичної волі наших народообранців...”

21.02.2008



Рівне-Ракурс №10 від 21.02.2008p. 
На головну сторінку