№334 від 06.03.2008p. | |
Передплатний індекс: 23429 Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477 |
#Осередки культури
Сьогодні численні розмови про те, що на культуру гроші не виділяються, все суттєвіше підтверджуються фактами. Громадські організації буквально б’ються за міжнародні гранти на фінансування, заклади культури змушені все частіше здавати в оренду приміщення і все рідше зустрічаєш афіші про мистецькі заходи... Та на фоні цієї ситуації міський Палац культури “Текстильник” приємно дивує своєю стійкістю. Він - перший заклад культури, що вводить додаткові площі для культурно-соціальних програм, а не зменшує їх. Масштабне будівництво та реконструкція, що проводяться на базі “Текстильника”, спрямовані, як не дивно, для громадських потреб, а не на бізнес. Про це та про інше у розмові з художнім керівником “Текстильника” Миколою ПАНАЩУКОМ.
- До 725-річчя Рівного першого серпня вручимо ключі танцювальним колективам від нових приміщень. З гримерними, костюмерними. Я впевнений, що це стане найбільшим нашим досягненням за стільки років існування. Тим більше, що все це ми зробили за свої кошти та за допомогою інвесторів.
- А нема остраху, що нове приміщення буде просто здане в оренду бізнесовим структурам?
- Ні. В нас була чітка попередня домовленість, адже цим питанням тепер керує адміністрація палацу: половину приміщення отримає інвестор (там знаходитиметься більярдний клуб), інша частина - повністю для громадських потреб.
- Пане Миколо, чим живе сьогодні міський Палац культури “Текстильник”?
- Можу охарактеризувати ситуацію однією фразою: самі заробляємо, самі витрачаємо. За результатами минулого року “Текстильник” зайняв перше місце в Західному регіоні за економічними показниками як заклад культури. Із зароблених коштів майже 40 відсотків витрачаємо на впровадження нових енергозберігаючих технологій, на розвиток виробничої бази (транспорт, техніку).
На жаль, вже протягом 14 років, коли палац перебуває у власності міста, з міського бюджету виділяється лише три четвертих від реальних потреб закладу. Фактично, це - зарплата та оплата комунальних послуг. Тоді як утримання шести тисяч квадратних метрів, які інтенсивно експлуатуються, потребує набагато більших затрат. Тому ми намагаємося виходити з того, що маємо. І при цьому підтримувати та розвивати нові соціальні та мистецькі проекти.
- Так, останнім часом активна культурна діяльність в “Текстильнику” просто вражає. Щодень концерти, фестивалі, закордонні гості...
- Я думаю, ця активність пов’язана, перш за все, з іміджем, що встиг напрацювати собі Палац культури. Переважна більшість мистецьких громадських організацій за власною ініціативою йдуть до нас. Адже всі знають, що у палаці концертний зал обігрітий, освітлений, у чудовому стані сцена. Тобто вся потрібна інфраструктура у нас на найвищому рівні. Всі на сто відсотків впевнені, що ми не підведемо.
Ось, наприклад, народний ансамбль із Грузії має незабаром завітати на жіноче свято 8-го Березня. Того ж дня виступатиме “Цирк ліліпутів”. А у квітні чекаємо гостей із Франції, пізніше - зі Словаччини...
- А як щодо молодіжних проектів?
- Ми нині дуже активно співпрацюємо зі студентськими та освітніми організаціями. КВК-ліга - це взагалі без коментарів. (посміхається - авт.)
У цей четвер розпочинаємо новий молодіж-но-мистецький проект “FRESH PARTY” на базі “Холідею”. По суті, це серія тематичних, стилізованих вечірок-дискотек, зокрема брейк-данс та реп-спрямування. І ціль наша єдина - пропаганда здорового способу життя.
- І наостанок: що стає основною перепоною на шляху до організації та втілення нових заходів?
- Найголовнішою проблемою, що буквально паралізує нашу діяльність, як і діяльність інших бюджетних установ, є неможливість вигідно і оперативно використовувати власні заробітки. Розумієте, всі ці кошти йдуть через Державне казначейство і ми не маємо права на передоплату. Тобто фактично ми втрачаємо можливість розрекламувати ту чи іншу акцію, заздалегідь до неї підготуватися... А хочеться ж все робити з толком...
06.03.2008 | Юліана ТЕТ |
Рівне-Ракурс №10 від 06.03.2008p. На головну сторінку |