Хімічна атака під Корцем?

З цією метою автор статті разом із начальником відділу міжрайонного комплексного управління регулювання та погоджувальної діяльності Держуправління охорони навколишнього середовища в Рівненській області Анатолієм ЛЕБЕДЮКОМ та старшим екологічним держінспектором району Святославом БУЗАНОМ вирушила в село Залізниця.

На час приїзду контейнери вже стояли під складом. Той факт, що вони знаходилися понад дорогою тривалий час, пан Бузан виправдовував банально: “Через погодні умови та розмиті дощем дороги машини, що їх доставляли, не могли проїхати до складу”. Хоча до того складу від дороги метрів 30...

За словами пана Лебедюка, ці контейнери закуплені державним коштом на зберігання пестицидів, що лишилися ще з часів реорганізації колгоспів. Як розповів екологічний інспектор району, таких контейнерів у цьому році доставлено десять. Їх виготовляють за спеціальною технологією в Інституті гідротехніки і меліорації Української академії аграрних наук. Він запевнив: “Ті контейнери, що стояли над дорогою, порожні і пестицидами їх ще не встигли заповнити. До того ж, потім вони підлягають складній герметизації і пошкодити їх неможливо. Тому боятися витоку пестицидів не варто”. Хоча дізнатися, наскільки контейнери герметичні та стійкі до фізичного впливу, ми не змогли.

На питання, чи не шкодитиме в подальшому вміст контейнерів екологічній безпеці в районі, Святослав Бузан заявив, що така технологія зберігання пестицидів, навпаки, охороняє навколишнє середовище від забруднення. Адже нині отрутохімікати знаходяться на колишніх складах, які в жахливому стані - через постійні розкрадання місцевими жителями їх будматеріалів. А необхідно відзначити, що контакт населення з пестицидами у зв’язку з їх поширенням у зовнішньому середовищі триває ще і внаслідок їх наявності в продуктах. Тим часом пан Лебедюк заспокоює: “А ці контейнери можуть зберігатися навіть “під відкритим небом”.

Причини виникнення такого ажіотажу пан Бузан охарактеризував так: “Два роки назад в Корецькому районі також піднімався галас навколо подібних контейнерів. У районній газеті навіть написали, що до нас звозять радіоактивні залишки з Чорнобиля! - розповідає Святослав Бузан. - А все тому, що люди необізнані та непоінформовані”.

“А їх же треба десь зберігати! - підключився до розмови пан Лебедюк. - В області, на жаль, немає полігону для збереження пестицидів та інших хімічних речовин. Хоча це практикується в деяких регіонах України. Ми ж поки що діємо за системою розташування їх на місцях. Тобто, там, де знаходились пестициди і де проводиться заповнення та герметизація. Ця робота здійснюється спеціалістами того ж Інституту. В минулому році ми отримали 25 контейнерів”. Ефективність такого способу збереження ні Анатолій Лебедюк, ні Святослав Бузан підтверджувати не беруться...

В області, порівняно з усією Україною, пестицидів насправді дуже мало. Тоді як в Рівненській області знаходиться близько 130 тонн цієї речовини, на Хмельниччині цей показник сягає позначки 400 тонн. Все ж проблема їх зберігання та утилізації постає вкрай гостро. Нещодавно Україна почала переправляти частину загерметизованих пестицидів до Франції на знищення. Це значні фінансові затрати. Але у нас цим ніхто не цікавиться. Тому контейнери з пестицидами змушені зберігати протягом 200 років (саме такий термін їхньої гарантії) попід селами нашої області...