Олег Кирик: “Ми, як на передовій лінії фронту!”

Нас усі забули

О. КИРИК: Проблема опіків є вельми актуальною в нашій державі і на Рівненщині зокрема. Адже опікові травми мають соціальний характер. У відділенні на 40 ліжок дорослих нині лікується 25. І лише один із них має постійну роботу, решта - безробітні, часто без визначеного місця проживання. Приміром, лежить у нас волоцюга (з Севастополя - як згодом виявилося), який у січні відморозив ноги і якому ми надали відповідну допомогу. Тож його, інваліда, ніхто не відвідує, нікуди його виписати і подальша його доля невідома. Утім, раніше траплялося, що таких знедолених забирали під свою опіку протестантські громади. Хворі, яких шпиталізують до стаціонару, переважно отримують опіки в побутових умовах. Опіки на виробництві становлять близько 1 відсотка. Ось нещодавно лікували пацієнта, що хотів піти на той світ, виливши на себе каністру бензину та підпаливши... На жаль, ми не відчули, щоб про знедолених, у яких немає жодної копійки, дбали чи то соціальні служби, чи то громадські організації. Таких людей шкода, тому наші працівники, самі маючи невеликі доходи, все ж допомагають, чим можуть: одягом, харчами, нерідко ще й гроші збирають для ургентних хворих.

Попечені діти

- Упевнена, якщо сказати рівнянам, чиновникам міської та обласної влади або ж депутатам, що в обласній дорослій лікарні лікують дітей, не повірять!

С. ПАРХОМЕНКО: Справді, більшість не знає, що у нас є блок лікування дітей. Чимало дітлахів з опіками мають вік до трьох рочків, з них майже третина - у віці до року. Якщо дорослі отримують опіки від полум’я, то малюки найчастіше страждають від термічного ураження гарячою рідиною, зазвичай окропом, підлітки - електроприладами. На щастя, в останні роки зменшилася кількість хімічних опіків. І ще таке: в області зросла народжуваність, але разом з тим, на превеликий жаль, збільшилася й кількість опіків серед немовлят, либонь через те, що поповнилися родини соціально незахищені, ті, котрі народжують заради виплат на дитину. У таких неблагополучних сім’ях дітей, м’яко кажучи, доглядають недбало.

П. СОЛОВЕЙ: Днями під розписку батьків ми виписали однорічного хлопчика з Володимирця. У дитини був сорокавідсотковий термічний опік. Після виведення з шоку у блоці інтенсивної терапії, треба було робити пересадку шкіри. Однак дитину забрали лікувати іншими способами, хоча все ж попросили взяти назад, якщо погіршає і рани не загояться. Дай боже, щоб загоїлися, але страхітливих рубців дитині не уникнути...

- А й справді, у нашому поліському краї є цілителі, які беруться лікувати опіки по-своєму, народними методами.

О. КИРИК: Комбустіологія - доволі молода наука, попри те, що опіки існують стільки ж, скільки й саме людство. А отже, для лікування опікових уражень вже випробувані чи не всі існуючі в природі засоби. Проте не всі вони є помічними. Будь-які намагання самотужки лікувати опіки сумнівними способами є вельми небезпечними. Одна річ, коли ви злегка попекли палець: можна прикладати щось до рани або й зовсім нічого не робити - він загоїться і так. Зовсім інша - якщо людина отримала серйозні, глибокі ушкодження, а її намагаються обкласти капустяним листям, намастити медом. Користі це жодної не принесе, а от ризик підхопити якусь інфекцію - величезний. До слова, значної шкоди завдає обпеченим хворим відомий на Рівненщині так званий апітерапевт із Сарн, який намагається лікувати продуктами бджільництва. Вже чимало його пацієнтів після кількамісячного лікування, скованих страшними рубцями, заалергізованих (адже мед є потужним стимулятором імунної системи) зверталися до нашого центру за допомогою.

Пані політик пообіцяла телевізор

Є в опіковому центрі успіхи - одні з найзначніших в Україні, є й проблеми. За словами завідувача, комбустіологи конче потребують нового обладнання. Бо користуються 20-25-літнім, що давно відпрацювало свій ресурс. Особливо гострою є потреба в наркозно-дихальній апаратурі та моніторах для спостереження за процесами в організмі хворого.

Звісно, друга болюча проблема - відсутність коштів, бо лікування обпечених хворих є одним з найдорожчих. Лікування пацієнта з 50 відсотками опіків тіла коштує щонайменше 60 тисяч гривень (у США лікування хворого з 65 відсотками опіків тіла вартує 1,5 мільйона доларів). І утримувати центр з бюджету просто неможливо. Не відмовляться у центрі й від телевізора, якого давно пообіцяла пані з однієї політичної партії, але досі не привезла...