У Партії регіонів, КПУ та Литвина “кишка тонка” скасувати власну недоторканість?

20 березня Верховна Рада відправила законопроект №1375 про обмеження депутатської недоторканості на розгляд Конституційного Суду. За це рішення проголосувало 226 депутатів від демократичної коаліції - БЮТ та НУНС. Інші фракції - Партії регіонів, Блоку Литвина, Комуністичної партії - на жаль, не підтримали його.

Така процедура є необхідною, адже йдеться про потребу внести зміни до Конституції, яка гарантує депутатам необмежений імунітет. До речі, ті 226 голосів, які дала за це рішення коаліція, яскраво демонструють, що у питанні обмеження депутатського імунітету у парламентської більшості достатньо голосів. Більшість є, і вона здатна результативно голосувати за виконання своїх передвиборчих обіцянок.

Адже зняття недоторканості з народних обранців було чи не найголовнішим гаслом, як Блоку Юлії Тимошенко, так і “Нашої України - Народної самооборони” під час дострокових виборів до Верховної Ради. Не дивлячись на те, що на дострокових парламентських виборах для “НУ-НС” із гаслом “Закон один для всіх” тема зняття недоторканості була ключовою, найбільш послідовною у прагненні цього останніми роками був саме БЮТ.

У 2006 році справедливість перемогла, коли за ініціативи Тимошенко недоторканість депутатів місцевих рад, яку запровадила Партія регіонів у 2005 році, була скасована. Крім того, з 2006 року Тимошенко регулярно подавала до парламенту законопроекти про скасування недоторканості та пільг депутатів. Однак у цьому прагненні БЮТ до цього часу завжди залишався наодинці. Ні Партія регіонів, ні Комуністична партія, які регулярно потрапляють до парламенту, жодного разу не наважилися проголосувати за зняття з себе недоторканості. Не проголосували вони за це і цього разу, вкотре підтвердивши думку про те, що їх депутатам є чого боятися.

І коли прем’єр-міністр Юлія Тимошенко звітувалася за перші 100 днів свого правління, одним зі своїх досягнень вона назвала черговий істотний крок на шляху реалізації своєї давньої передвиборчої обіцянки. Принаймні, коаліція зробила усе залежне від себе для зняття необмеженої депутатської недоторканості. Лідери фракцій БЮТ і НУ-НС Іван та В’ячеслав Кириленки розробили і відправили до Конституційного Суду відповідний законопроект європейського рівня. Тепер же, після його повернення до Верховної Ради останнє слово мають сказати в першу чергу комуністи, регіонали та литвинівці. Адже для остаточної ліквідації недоторканості із внесенням відповідних змін до Конституції потрібно, щоб законопроект підтримали 300 депутатів.

Коаліція чітко продемонструвала, що готова йти на самопожертву заради демократії, а от чи вистачить на це мужності у інших фракцій, коли справа дійде до вирішального голосування - питання відкрите.

Каста недоторканих

Український народ давно виступає за скасування необмеженого імунітету тих, кого обирає до парламенту. І досі нехтувати цим прагненням означає - просто зневажати людей. Адже навряд чи виборці КПУ, Партії регіонів і Блоку Литвина виступають проти цього. Навпаки, можна абсолютно безпомилково заявити, що більшість виборців цих політичних сил так само прагнуть чесної, “доторканої”, тобто відповідальної влади.

Чому ж тоді їх думка ігнорується, і взагалі - чи поцікавилися ці політичні сили позицією своїх виборців перед тим, як щоразу цинічно не голосувати за зняття недоторканості й привілеїв із себе? Ще у 2006 році, вкотре ініціюючи зняття недоторканості й пільг народних обранців, Юлія Тимошенко у своїй статті писала, що саме через існування цих норм парламент має найнижчу довіру в суспільстві серед всіх владних інститутів. “Саме тому люди жартують про те, що депутатам треба дозволити переходити дорогу на червоне світло, стояти під стрілою підйомного крану і торкатися за оголений електричний дріт. Нема і не може бути порозуміння в суспільстві, доки одна його частина є недоторканою кастою, якій немає ніякого діла до проблем пересічних людей”, - стверджувала Тимошенко.

Як бачимо, і до цього часу сотні недоторканих у ВР почуваються досить впевнено й відірвано від людей, не бажаючи позбутися свого статусу небожителів. Хоча за скасування депутатської недоторканості громадяни проголосували ще на Всеукраїнському референдумі від 16 квітня 2000 року. Тоді 89 відсотків, або 26461382 людей, що взяли участь у референдумі, проголосували за схвалення зазначеного питання.

Однак результати референдуму не вдалося законодавчо закріпити у Верховній Раді. Вочевидь тому, що йти у депутати криміналізованих бізнесменів та олігархів спонукає саме наявність недоторканості, яка фактично робить їх безкарними. Саме тому, на думку експертів, до Верховної Ради уже вдруге поспіль йде регіонал та найбагатша людина України Ренат Ахметов, хоча сам він практично не з’являється на засідання парламенту.

Згідно зі статтею 80 Конституції, депутата можна притягти до відповідальності лише за згоди парламенту. Зрозуміло, що за такої ситуації не кожна політична сила наважиться дати дозвіл на зняття імунітету зі “своїх”. Тут діє свого роду “кругова порука”, і випадки, коли Верховна рада знімала з депутатів імунітет, можна перерахувати на пальцях.

Грішників із мандатом з неба спустять

на землю

Тому направлений демократичними силами до Конституційного суду законопроект №1375 у першу чергу покликаний скасувати частину другу статті 80-ї діючої редакції Конституції. Коаліція (БЮТ та НУНС) має намір вилучити положення про те, що народні депутати України не можуть бути без згоди Верховної Ради притягнуті до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані. Тобто, фактично спустити нардепів з небес на грішну землю, де за свої гріхи ще доведеться відповідати перед законом. Таким чином, планується урівняти в правах депутатів зі звичайними громадянами.

Після прийняття цих змін нардепа, як і кожного з нас, можна буде оштрафувати, застосувати до нього виправні роботи чи адміністративний арешт. Проти нардепа без згоди ВР можна буде порушити кримінальну справу, його можна буде взяти під варту з метою запобігти спробам ухилитися від слідства. Депутатів можна буде затримувати і допитувати в якості підозрюваного, проводити у них обшук, на підставах і в порядку, передбаченому законом. Тобто чинити щодо нардепів усі передбачені законодавством слідчі дії, які зараз застосовуються до простих смертних.

З іншої сторони, законопроектом гарантуватиметься депутатам свобода слова та свобода від переслідувань за політичну діяльність, погляди і висловлювання у Верховній Раді, як це є у переважній більшості європейських країн.

Своє рішення не голосувати за зняття депутатської недоторканості опозиція в обличчі Партії регіонів пояснила тим, що, на їх думку, разом із депутатами позбавити імунітету варто й Президента. Однак така постановка питання є абсурдною. Адже в усіх європейських країнах, які можна вважати зразковими з точки зору демократії, всенародно обраний Президент є священною коровою, єдиною людиною, яка як гарант Конституції володіє недоторканістю. Але це не означає, що Президента не можна притягти до кримінальної відповідальності, для цього в Україні існує спеціальна процедура імпічменту.

Тому вимога скасувати недоторканість Президента для Партії регіонів та її союзників є нічим іншим, як спекуляцією, і прикриттям від небажання голосувати за зняття власної недоторканості. Крім того, своєю поведінкою і небажанням голосувати за перевибори київського та харківського мерів, а також блокуванням трибуни на їхній захист, регіонали демонструють, що для них недоторканість міських голів, запідозрених у масштабній корупції, важливіша за справедливість.

Демократична ж коаліція своїм рішення провести перевибори Київради і міського голови столиці продемонструвала, що недоторканих мерів в Україні бути не може. І ті мери, які дозволяють собі нехтувати законами України, інтересами громади, не виконувати рішення судів і цинічно “дерибанити” комунальну власність - будуть відправлятися Верховною радою на перевибори.