Український народний рух

Завмерлий палац

та відкладений РАЦС

За півтора року городяни та гості Рівного могли б переступити поріг оновленого міського палацу культури, що в парку Шевченка. Але не переступлять, позаяк на будівельно-оздоблювальні роботи потрібні ще 80000 гривень, а також ті, хто палац ремонтуватиме. Нині нема ні грошей, ні будівельників. Чому? Та тому, що, нарешті скасувавши у Верховній Раді кляті корупційні тендери, іншої конкурсної системи, за якою підбираються інвестори та виконавці робіт, не вигадали. Знаючі люди кажуть, що тепер слід оголошувати конкурс у межах області та міста. Що ж робити тим, хто вже подав заявку, внісши за неї відповідну суму, теж допоки незрозуміло. Можливо, РАЦСу, по-іншому - загсу, ще й пощастило. Цій поважній установі місто вкотре відмовило в ремонті, відклавши на потім. У загсі не робили капітального ремонту з часу його відкриття - 1974 року. Утім, міські депутати на останній сесії виділили закладу 90000 гривень. Проте цього має стати лишень на розробку проектно-кошторисної документації.

“Натисни на сміття!”

Купуючи продуктові чи промислові товари, ми платимо й за упаковку. І вона є нашою, допоки її не викинули, коли використана упаковка стає муніципально-комунальною власністю. Добре, якщо папір, целофан, пластикові пляшки потрапляють у контейнери для сміття, а не просто на тротуари. Ще краще, якби їх перед викиданням сортували та переробляли на іншу, нову упаковку. А тим часом ящики для сміття часто заповнюються усього на 30 відсотків, бо рівняни та й люди в інших містечках краю не знають, що перед викиданням надуті пластикові пляшки різної ємності слід стискувати. Можна просто наступити ногою - і готово! Повітря вийшло, пляшка деформувалася. Таку акцію - лікнеп час від часу проводять у Києві столичні екологи. Варто й нашим за це взятися, хіба ні?

Хрест на спиляному ясені

На подвір’ї Свято-Покровської церкви у Млинові спиляли 50-річного ясена. Коли чоловіки перепиляли дерево, перед цим поламавши п’ять пилок, то побачили темний відбиток хреста на стовбурі. Священики та віряни припускають, що ясен ріс на могилі якоїсь духовної або визначної світської особи. До церкви сходяться та з’їжджаються паломники з усієї області, які відкидають думку природознавців, що ясен - дерево з багатьма ефірними оліями, які при доступі повітря окислилися у вигляді хрестоподібної плями. Нині шматок стовбура з фрагментом хреста млинівці передали Свято-Троїцькій церкві, що в Басовому Куті.