Хто винен, що ціни ростуть?

“На темпи інфляції в Україні впливає загальне зростання цін у всьому світі та різке знецінення долара США. Та і зона євро демонструє найбільші темпи інфляції за останні 15 років”, - вважає експерт Школи політичної аналітики при Києво-Могилянській Академії Сергій Кисельов.

Значний внесок у цінову ситуацію в Україні, на його думку, дають також підвищення ціни російського газу та не зовсім вдала монетарна політика минулого, 2007-го року, коли уряд та Національний банк допустили значне зростання грошової маси. Від минулого року, коли урядував Янукович, залишився не тільки високий показник інфляції, а й так званий “інфляційний навіс”, коли індекс споживчих цін (16 відсотків) був суттєво меншим за зростання цін виробників (близько 26 відсотків). Не сприяє зменшенню інфляції і жорстка прив’язка гривні до долара США. Свою роль відіграють також песимістичні очікування щодо подальшого зростання цін з боку населення та бізнесу.

“Взагалі можна сказати, що відсутність структурних реформ призвела до того, що економіка України поки що виявилася неспроможною адаптуватися до нових світових тенденцій: дорогих енергоносіїв та продуктів харчування”, - резюмував Кисельов.

“Інфляція в Україні визначається двома головними факторами: міжнародною кризою та слабкою спроможністю економіки України пристосовуватися до нових умов, - заявив у коментарі УНІАН професор Інституту міжнародних відносин при Дипломатичній академії Сергій Березовенко. - Зовнішній фактор, зокрема, різке послаблення долара США, робить ще більшим від’ємне сальдо платіжного балансу України. При цьому уряд США підтримує своїх експортерів і не поспішає зміцнювати долар, а наш Національний банк і досі тримає гривню у жорсткій прив’язці до нього. Така політика, на мій погляд, є хибною - чим швидше гривня буде “відв’язана” від долара, тим краще для фінансового здоров’я країни.

Внутрішній чинник зростання цін - це монополізація української економіки. Треба зазначити, що корені монополізації, її витоки - це висока корумпованість та пов’язаний з нею протекціонізм по відношенню до тих чи інших бізнес-груп. Тут неозоре поле для роботи уряду, Антимонопольного комітету та силових структур. До того ж, тіньові гроші не піддаються жодному контролю, але реально обертаються в економіці, а тому також є серйозним інфляційним чинником.

Виплати “Ощадбанку” вкладів населення майже не вплинули на рівень інфляції. Щоби запобігти такому впливу, зокрема впливу зростаючого попиту, уряд має приступити до структурних реформ, метою яких є збільшення пропозицій товарів та послуг, збалансування пропозиції та зростаючого попиту”.

На думку директора Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігоря Бураковського, українська економіка має структурні проблеми. “На споживчому ринку, вважає Бурковський, - є чималий дисбаланс між продуктивністю праці, продуктивністю виробництва та величиною доходів населення. Просто кажучи - наше виробництво не встигає за потребами та купівельними можливостями населення. Ріст обсягу грошей на руках у населення пов’язаний не тільки із соціальними виплатами, більшою мірою він викликаний великими обсягами споживчого кредитування.

Ще одна ключова, структурна вада нашої економіки - повна або часткова монополізація визначальних ринків. За такого рівня монополізації конкуренція (яка має сприяти стабілізації цін) не спрацьовує, або спрацьовує недостатньо. Це - питання до Антимонопольного комітету.

Звичайно, на ситуацію в Україні впливає й нинішній стан речей на світових ринках продовольства та нафти. Зрозуміло, що подорожчання нафти до більш, ніж 100 доларів за барель, тягне за собою весь ланцюг подальшого росту цін на продукцію, хімію, металургію, транспортні та комунальні послуги, харчові продукти тощо”.

“Головний і постійно діючий чинник інфляції в Україні - структурні диспропорції в економіці, залежність структури цін від ціни на енергоносії, - заявляє директор Центру соціальних досліджень “Софія” Андрій Єрмолаєв. - Монетарна політика останніх років, коли соціальні виплати призводили до нічим не забезпеченого збільшення грошової маси, також є інфляційним чинником. Я не можу сказати, що виплати, зроблені урядом з “Ощадбанку”, щось суттєве додали до сьогоднішнього рівня інфляції. Проте намір уряду виплатити багатомільярдні суми протягом двох років, безумовно, породив у великого бізнесу певні очікування, які теж можуть стати одним з інфляційних чинників”.