Тимошенко покращує те, що вже рік тому “покращив” Янукович

Тимошенко тепер пишається, що їй за свої сто днів урядування вдалося підвищити 12 мільйонам 300 тисячам пенсіонерів розмір пенсій (а це з 13,8 мільйона, від загального числа пенсіонерів). І збільшення відбулося не як раніше, на 20-50 гривень, а по деяких категоріях населення на 100 відсотків.

Уряд сам собі ускладнив завдання: він не роздавав усім по якійсь сумі, як раніше. Він у максимально стислі строки і без залучення самих громадян провів перерахунок пенсій на предмет її диференціації. Тимошенко підвищення пенсій поєднала з боротьбою проти зрівнялівки. Уряд розділив усіх пенсіонерів за стажем, за рівнем заробітної платні. Це було наочне втілення передвиборчого гасла: “Справедливість є. І за неї варто боротися”.

При цьому, усвідомлюючи потребу людей, прем’єр-міністр не витрачає часу на критику свого попередника. Вона розуміє, що кожна копійка для малозабезпеченої людини є важливою та нагальною. Юля Тимошенко навіть говорить про свою команду, що та працює як “швидка допомога”. І це справді схоже на те. Недаремно лідерка БЮТу в дитинстві мріяла стати, - якщо не економістом, то лікарем. Тепер вона фактично реанімує соціальну галузь.

Її уряд першим знайшов форму допомоги малозабезпеченим громадянам України - почав виплачувати допомогу дітям війни. Це стало формою допомоги держави - простягнути руку своїм громадянам. До цього часу ця виплата була пустим рядком у законі.

Юлія Тимошенко забила у дзвін на всю країну про ще одну несправедливість, яку попередники вперто не помічали:

1 мільйон 390 тисяч наших пенсіонерів мали пенсії менше прожиткового рівня, тобто менше 481 гривні. Виявилося, що в Україні є люди, варті Книги рекордів Гіннеса, бо примудрялися цілий місяць існувати за 114 гривень!

За цією сумою, рівною майже 20 доларам, страшна правда життя. Держава фактично свідомо виштовхувала людей за межу виживання. До Тимошенко пенсіонерам, які вже не можуть заробляти собі на хліб і навіть не мають сил красти (якщо б їх змусив до цього голод), змушені були або жебрати, або, хто мав гордість - вмирати голодною смертю. Попередній Кабмін не лише не помічав проблеми, але й узаконював ситуацію та ще й змушував бути вдячним за мізерну доплату в розмірі 50 гривень - курям на сміх. За ці десять доларів Партія регіонів ще й вимагала проголосувати за неї!

Цей уряд також підвищив пенсії по інвалідності, по втраті годувальника, також збільшив соціальні пенсії. Тимошенко вперше поцікавилася тим, якою ж є пенсія, що називається так пафосно - “За особливі заслуги перед Україною”.

“Уявіть собі, є спеціальна пенсія, яка називається “За особливі заслуги перед Україною”. Та вона у нас була меншою прожиткового рівня. Які потрібно було здобути “особливі заслуги перед Україною”, щоб цим людям платили менше прожиткового рівня? Ми, як перший крок, вирішили її підвищити на 45-50 відсотків, тобто ця пенсія зросте з 404 гривень до 601”, - обурено розповідала журналістам прем’єр-міністр. Зрозуміло, що різниця між 400 і 600-ма гривнями для когось видасться незначною. Але найважливіше те, що Тимошенко це обурило. Бо Януковича, як пам’ятаємо, цілком влаштовувало. Видно, у нього було своє ставлення до “особливих заслуг перед Україною”.

Одночасно з цим уряд Юлії Тимошенко підняв пенсії і дітям-інвалідам, яких в Україні 90 тисяч і яким держава платила також “нижче плінтуса”, тобто прожиткового мінімуму.

Загальна стратегія соціального курсу максималістська - не зупинятися на досягнутому. “Ми зараз у квітні, липні, жовтні, поступово підніматимемо ці виплати, і будемо робити так, щоб люди забезпечувалися не нижче прожиткового мінімуму”, - запевняє Юлія Тимошенко і одночасно додає, що її уряд планує ще й коригувати сам прожитковий мінімум.

“Ми вважаємо, що пенсіонери мають не жебракувати, не жити на останні копійки, а все-таки мати більш суттєву підтримку держави і мати більш справедливий підхід до нарахування пенсій. Адже це ті люди, які вже ніде не можуть заробити жодної копійки додаткових грошей”, - стверджує Тимошенко.

Схоже, що вона в соціальних питаннях “песимістка”, бо “оптиміст” Віктор Янукович запевняв всю країну, мов Кашпіровський: життя народу покращилося ще рік тому. Від такого “оптимізму” стає сумно.