Працівник сільського господарства - це престижно

Насамперед варто зазначити, що, на противагу іншим секторам економіки, в сільському господарстві існує цикл робіт - сезонність. Коли закінчується осінь і обсяги скорочуються, працівники звертаються до центру зайнятості. Але протягом часу перебування вони там не просто формально “відмічаються”. Знаючи напевно, що за кілька місяців повернуться до роботи у сільськогосподарську галузь, люди навчаються та підвищують свою кваліфікацію. І, розуміючи, що все одразу осягнути неможливо, рік за роком удосконалюють свою майстерність та вивчають щось нове.

І тому, краще за будь-які слова, про вклад центру зайнятості у розвиток сільськогосподарського сектору краю свідчать самі підприємства, на яких працює багато “випускників” Служби.

Головне - що є якість

ТОВ СГП ім.Воловікова - потужне підприємство, у підпорядкуванні якого знаходиться 6900 гектарів землі, постійно працює 560 чоловік. Оскільки основними галузями господарства є рослинництво та тваринництво - підібрати кваліфіковані кадри непросто.

Партнерські стосунки підприємства з Гощанським районним центром зайнятості розпочалася із банальної перевірки. Терміново потрібні були добре навчені люди. Керівництво вирішило звернутися за допомогою до центру, і на подив, питання було вирішено швидко і якісно. Працівники, яких направив центр зайнятості, відповідали усім необхідним вимогам. З того часу така співпраця продовжується.

- Але найбільше, що мені подобається у нашій спільній роботі те, - зізнається директор Микола ПИЛИПЧУК, - що, окрім підбору кадрів, центр зайнятості займається вдосконаленням професійності працівників та якісно проводить навчання.

Протягом року навчання проводяться безпосередньо на виробництві. Отож, період міжсезоння ми використовуємо для підвищення кваліфікації наших працівників. Незабаром на господарстві відкриється нове виробництво, аналогів якому на Україні немає. Якість молока відповідатиме усім стандартам СОТ (на Україні лише 20 відсотків відповідають стандартам Світової Організації Торгівлі - авт.), а відтак маємо підготувати для цього і кадри.

Оскільки підприємство велике за обсягом, то, окрім постійних працівників, до робіт залучаються і близько двохсот сезонних. Тому щороку ми заявляємо про новий дефіцит кадрів, особливо механізаторів, зварювальників, водіїв. Центр зайнятості, в свою чергу, направляє до нас на роботу людей і, варто зазначити, більшість із них досі працюють. Та й географія залучення величезна, оскільки на підприємство влаштовані люди не лише з сусідніх, але й з віддалених сіл. Їх приїзд на роботу ми забезпечуємо власними силами.

І, незважаючи на те, що сьогодні ми стали більш вимогливими до підбору кадрів, центр зайнятості повністю задовольняє наші потреби. До слова, 30-40 відсотків від загальної кількості працівників на господарстві - люди за направленням центру зайнятості. Загалом, за минулий рік у господарстві з допомогою служби зайнятості було працевлаштовано 111 чоловік, цьогоріч - вже 62 людини, 26 з яких пройшли перенавчання або підвищення кваліфікації.

Нестача кадрів для сільського господарства, на мою думку, полягає у низькій якості сучасної освіти. Адже професії на кшталт агронома, інженера вимагають і організаторських здібностей, і відповідальності за свої дії. А молодь цього побоюється.

А загалом, варто зазначити, що ті гроші, які людина намагається заробити за кордоном, сьогодні можна заробити й на місці. Було б прагнення і бажання чогось навчитися чи перенавчитися.

Служба зайнятості дає кваліфікацію

Від темна до темна увесь сезон працював у господарстві механізатор Степан ГОРБАЧУК. Але взимку вирішив не відпочивати, а поглибити власні знання. Став у центрі зайнятості на облік. Пізніше зізнався, що, поряд зі звичними навичками роботи, пізнав багато нового, цікавого та корисного.

- Навчання відбувалось на базі господарства - розповідає головний інженер Микола ПРОДАЙ. - Була сформована група, розроблена, з урахуваннями наших вимог, навчальна програма. Кожного дня, у спеціально відведеному приміщенні, навчання проводив досвідчений фахівець. Після їх закінчення працівники складали іспити. І, як результат - змогли підвищити свою кваліфікацію. На мою думку, це своєрідна вигода для усіх сторін процесу, яка впроваджується у нас третій рік поспіль.

Будуть кадри - буде і розвиток

Виконавчий директор Гощанського заводу будівельних матеріалів Валерій АНІЩЕНКО розпочав свою співпрацю з районним центром зайнятості у травні минулого року, коли відновлювали роботу заводу. - Виробництво цегли - робота доволі специфічна і складна, - зізнається він, - тому потрібні були кваліфіковані кадри. Оскільки в районі спеціалістів саме цього напрямку мало, завдяки центру зайнятості вдається на місці проводити навчання та підвищення кваліфікації працівників. Так як виробництво розпочалося фактично з нуля, мені, як керівнику, хочеться створити той кістяк працівників, які б у подальшому змогли передавати свій досвід молоді. Втілити задум у життя й допомагає центр зайнятості. Тим більше, що люди, які приходять за спрямуванням центру зайнятості, вже мають бажання працювати.

Підприємство працюватиме у три зміни. З 96 необхідних для виробництва працівників на сьогодні є лише 36. Нестача у всіх кадрах - починаючи від зварника і закінчуючи прибиральницею. Але сподіваємося, що, завдяки підписаному з центром зайнятості договору про співпрацю, дефіцит робочої сили зникне.

- Підвищення кваліфікації - це завжди корисно, - розповідає працівниця заводу Марина ГУПАЛЮК. - Незважаючи на те, що профіль роботи для мене не новий, на навчанні пізнала багато нового. Особлива увага приділялася питанням техніки безпеки та охорони праці. Адже будь-яке складне виробництво - це небезпека можливого травмування. Нас навчали, як запобігти цьому. Тому користь від подібних занять надзвичайна.

Підвищував в минулому році кваліфікацію й оператор пресу Сергій ПАНЧУК. Із виробництвом цегли він познайомився 5-6 років тому, але й досі стверджує, що запровадження занять на підприємстві - це, в першу чергу, можливість удосконалити свої вміння та навички. Особливо важливим навчання є для тих, хто раніше ніколи не стикався із цим профілем роботи. Адже під час виробництва потрібно знати багато нюансів.

Задля подальшого розвитку системи підготовки кваліфікованої робочої сили на замовлення працедавців, в Рівненській області укладено понад 1200 договорів про співпрацю з роботодавцями щодо поточної і перспективної потреби в кадрах. Саме замовлення роботодавців є орієнтиром для подальшої організації професійного навчання безробітних. Якщо у 2006 році за конкретними замовленнями роботодавців профнавчання здійснювали 2675 безробітних, то протягом 2007 року - уже 5228 безробітних за більш, ніж 120 професіями та напрямами підвищення кваліфікації. У першому кварталі поточного року таке навчання пройшли 1983 безробітні.

На період з 2007 по 2010 рік Гощанський районний центр зайнятості уклав 48 договорів про співпрацю з підприємствами краю. На їх основі здійснюється організація професійного навчання безробітних, зокрема, і за індивідуальною формою на замовлення роботодавців, запроваджено стажування безробітних на робочих місцях. На поточний рік є замовлення на 68 вакансій і 51 особа вже направлена на навчання.

Нещодавно у Гощанському районному центрі зайнятості пройшов ярмарок професій, на якому були представлені 20 навчальних закладів: професійно-технічні училища, технікуми та виші. Понад 300 дітей з 20 шкіл приїхали, аби познайомитися з особливостями майбутніх професій. Половина з них пройшли тестування із професійного самовизначення.

- Дітям пояснювали, що вони повинні обирати не ту професію, яка, як їм здається, на сьогодні є престижною, а ту, в спеціалістах якої є реальна потреба, - розповідає директор Гощанського ЦЗ Петро ЗУБКЕВИЧ. - А найбільша потреба - це забезпечення кадрами сільського господарства. На мою думку, причиною дефіциту кадрів, який на сьогодні існує у сільському господарстві, є нівелювання престижу професії, і ми намагаємося поламати цей стереотип.

Крім цього, в районі є підприємства, де катастрофічно не вистачає слюсарів, токарів, верстатників, електрогазозварників, будівельників. Тобто, робота є, от тільки віднайти бажаючих працювати за цими професіями нелегко.

Оскільки просто змусити молодь працювати у районі неможливо, потрібно розвивати економічні стимули, насамперед, підвищувати оплату праці. З усієї кількості вакансій в районі, які подаються, понад 70 відсотків - з мінімальною зарплатою. Отож, є всі підстави стверджувати, що не безробіття сьогодні є проблемою, а низька оплата праці. Тому це питання має вирішуватися, в першу чергу, на загальнодержавному рівні. Виходом з проблеми може стати впровадження погодинної оплати праці та легалізація зайнятості.