Українське самолікування

Якщо продовжити аналіз статистики, з’ясується, що приблизно 4 рази він віддавав перевагу традиційним методам лікування, приблизно 3 рази - народним і нетрадиційним, а 11 разів займався самолікуванням. У такому поверхневому ставленні до власного здоров’я і полягає причина всіх негараздів. При постійній нестачі часу найактивніші члени суспільства - власне “годувальники” та “добувачі” - відкладають “на потім” профілактичний візит до лікаря. А в підсумку добираються до нього вже на кареті швидкої допомоги. Інший бік медалі - перевага самолікування в нашій країні та безконтрольне вживання лікарських засобів. Коли в телевізійній рекламі показують молоду родину, що замість якісної і корисної вечері вживає локшину швидкого приготування, а жінка-”лікар”, повернувшись з роботи, збирається вилікувати всіх буцімто чудодійним сиропом, то в населення формується новий неправильний та легковажно-недбалий стереотип поведінки щодо власного здоров’я і, що найгірше - до здоров’я дітей.