Зі смаженої печінки полізли черви

Печінка, вражена фасціольозом

- Печінка, яку придбала пані Олена, була вражена фасціольозом, - пояснює начальник Рівненської державної міської лікарні ветеринарної медицини Володимир ВІЛЬХОВИЙ. - Певно, її реалізовували без дозволу, а, отже, не перевіряли. А між тим, кожен реалізатор повинен мати експертний висновок для свого товару.

- Наскільки відомо, туші, перевірені ветеринарним наглядом, повинні тавруватися?

- М’ясо, придатне для споживання, позначається тавром фіолетового кольору. Лише таке м’ясо можна дозволяти продавати. Клеймо ставиться в двох місцях, шкірку з клеймом зрізають і залишають на вітрині, а м’ясо продають.

- Як можна переконатися в якості фаршу?

- Фарш продавець зобов’язаний робити при покупцеві, який особисто може вибрати шматки м’яса для перемелювання. Та, на жаль, ніхто такого правила не дотримується.

- У Ваші обов’язки входить також перевірка овочів та фруктів? А як стосовно вмісту нітратів у них?

- У фруктах нітратів небагато, загалом, допустима норма. А от з овочами доводиться поморочитися. От нещодавно, наприклад, з Криму привезли редиску, яку через надмірну кількість нітратів зняли з реалізації.

Хліб: надто крихкий, приплюснутий, тягучий

Та, мабуть, у житті кожного з нас були моменти, коли від якості купленого на ринках (і магазинах теж) товару плакати хотілося. Навіть якщо ви належите до надміру уважних покупців і завжди ретельно перевіряєте термін придатності продуктів харчування, вам, напевне, хоча б раз траплявся зіпсований товар. А кому невідома ситуація, коли ті ж продавці, котрі щойно запевняли вас у свіжості проданого продукту, відмовляються його замінити?

- Аби такого не сталося, потрібно завжди вимагати від торговців чек, який зможе засвідчити факт купівлі товару, - радить заступник начальника управління у справах захисту прав споживачів у Рівненській області Володимир РАЧИНСЬКИЙ. - Відповідно до ст.17 Закону України “Про захист прав споживачів”, покупець має право на перевірку якості, безпеки, комплектності, міри, ваги та ціни продукції, що купується. Якщо виникають сумніви щодо якості придбаних продуктів харчування, споживач може звернутися для проведення лабораторного дослідження щодо якості товару за власний рахунок до випробувальної лабораторії харчової продукції Державного підприємства “Рівненський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації”. Як не дивно це звучить, але найчастіше до нас звертаються зі скаргами на якість хліба: надто крихкий, приплюснутий, тягучий.

Жоден споживач не зміг довести причину отруєння

- Постійний нагляд за додержанням санітарних норм веде санітарно-епідеміологічна служба. Планово проводяться перевірки підприємств харчової промисловості, - зазначає завідувач відділення гігієни харчування міської санепідемстанції Надія СТИЧИШИНА. - У нас у відділенні працює всього 5 чоловік, а об’єктів понад тисячу. Тому такого, як потрібно, контролю, на жаль, немає, а є вибірковий нагляд.

- Що ж повинен робити споживач, коли зіткнувся з такою проблемою?

- Насамперед, обов’язково зберігайте чеки. Приходите до санепідемстанції, пишете заяву, в якій зазначаєте, що купили, де і коли. Наші працівники виїжджають на перевірку, відбирають аналогічний товар на дослідження і в разі виявлення недоброякісного продукту його вилучають з торгівлі. Реалізатор сплачує фінансову та штрафову санкції, а покупцю повертає гроші або ж відповідний якісний товар.

- Якщо людина купила зіпсований товар і отруїлася ним, то магазин має відшкодувати збитки, пов’язані з лікуванням?

- Авжеж! У такому випадку найголовніше, щоб людина, повторюю, зберегла товарний чек. Також знадобиться довідка з лікарні із зазначенням причини отруєння. Необхідно зібрати чеки від лікарів, якщо за їх послуги довелося заплатити, аптечні чеки та рецепт від лікаря, щоб можна було довести, що саме ці ліки були призначені. Тоді у судовому порядку магазин поверне гроші потерпілому. Та слід зазначити, що встановити, чим саме отруїлася людина, складно. Тому такі справи до суду поки що не доходили. Люди зверталися до установи зі скаргами, але вони не мають перспективи впровадження. Історії не відомо ще жодного разу, щоб споживач довів, що причиною отруєння є саме та продукція, яку він придбав.

“Купи п’ять біляшів - і отримай шкуру собаки”

Кореспондент “РР” вирішив провести власне маленьке дослідження і подався на ринок, де за розповідями споживачів просто “кишить” простроченими товарами. На ринку “Сагайдачний” попросив у продавця рибної продукції пред’явити сертифікат якості і дозвіл на продаж. Проблем з цим не було. Як з’ясувалося, перевірки проводяться щотижня і коштують підприємцям 35 гривень.

А от продавці яєць у кореспондента відразу не викликали довіри. За стандартами якості яйця повинні бути проштамповані: дата виготовлення і торгова марка. На одній партії яєць був штамп торгової марки без дати виготовлення. На інших - штампу чітко видно не було.

І це лише початок. Продовжити своє розслідування кореспондент вирішив там, де продають пиріжки. З чого роблять “вуличні” пиріжки? На ринку цей продукт можна скуштувати всюди. Через кожні два метри рівненські господині пропонують свої вироби перехожим. До кого не підходив, усі запевняли, що чебуреки та біляші є свіжими, смачними та приготовлені зі справжнього м’яса. Однак одна з продавців поділилася таки секретом приготування. Жінка зізналася, що м’ясо в біляші та чебуреки класти невигідно. Тому найчастіше використовуються внутрішні органи свійських тварин, які ретельно перемелюються, та до яких додають різноманітні приправи. Ціна на свинячі нутрощі набагато нижча за якісну вирізку чи шинку.

Хто ж повинен контролювати вміст “вуличних” пиріжків? Виявляється, лише санітарно-епідеміологічна станція, і то, якщо це передбачено в її робочому плані або на прохання споживача. Тому нам залишається лише вірити у те, що вираз “Купи п’ять біляшів - і отримай шкуру собаки” є лише злим жартом.

Дешеві розпродажі

- На місцевому ринку молоко і сир, які зазвичай продають у негігієнічних умовах, вже є загрозою отримати інфекцію, - розповіла працівниця лікарні. - От вчора, наприклад, на ринку, прямо з капоту машини продавали йогурти і соки, які коштували вдвічі дешевше, ніж у магазині. Як виявилося, у продуктів закінчувався термін придатності. Тому неуважні покупці, які ніколи не дивляться на дату придатності, можуть стати жертвою зіпсованого продукту.

А от у великих супермаркетах практикують “скидати” ціну на певний товар, щоб його швидше розкупили. Проводять так звані акції. За словами менеджерів торгового залу, зазвичай на акцію “викидають” товар, у якого вже спливає термін придатності. Якщо це товар, який швидко псується, то на акцію його виставляють за тиждень-два до “прострочки”. Якщо це товари, які за Держстандартом можуть зберігатися роками, то вони на акцію потрапляють за рік до закінчення терміну. І ще одне. Часто в супермаркетах товар, який ось-ось зіпсується, спеціально виставляють на край поличок, а тільки-но привезений закидають подалі від очей покупців.

То що ж роблять у супермаркетах із зіпсованими продуктами харчування? Як розповідають ті ж працівники магазину, такі товари повертають постачальнику, а він - виробнику. З дозволу ветеринарно-санітарної лабораторії, деякі супермаркети віддають зіпсовані товари, особливо, ковбасні вироби та м’ясо, для харчування безпритульних собак.

Отруюються найчастіше молодь та пенсіонери

- Завжди є побоювання, що у післясвяткові дні кількість хворих збільшиться, - зазначає завідувач інфекційного відділення для дорослих Рівненської міської лікарні Сергій ДОРОШЕНКО. - В середньому в день із отруєнням поступає 2-3 людини. Найчастіше - молодь та пенсіонери. Студенти зазвичай зберігають продукти харчування в неналежних умовах, тому вони псуються. Дуже часто потрапляють із отруєнням від паштетів та консервів домашнього приготування. Нещодавно одного хворого, який з’їв зіпсований паштет, ледь врятували. Найбільш небезпечні продукти - це гриби (консервовані та свіжозібрані), сирі яйця, різноманітні кондитерські креми, молочні і сирні вироби, м’ясопродукти домашнього приготування, риба.

- Що ви робите у випадку, коли хворий знає напевно, від чого отруївся і має намір звернутися до суду?

- За розповіддю хворого про те, де і які продукти він купував, ми відправляємо екстрене повідомлення у санепідемстанцію. Фахівці зобов’язані провести перевірку. А наш обов’язок - рятувати життя.

Тож будьте уважні, купуючи різні товари або продукти харчування, а в разі, якщо помітили в них недолік, - обов’язково звертайтеся до управління захисту прав споживачів. Не потрібно просто викидати у смітник зіпсоване молоко або пліснявий хліб. Якщо не покласти цьому край сьогодні, нам і надалі продаватимуть абищо, а ми мовчки будемо це споживати.

До теми

Незрівнянно високу ціну платить український народ за зіпсований товар, оскільки недоброякісні продукти харчування приводять наших громадян на лікарняні ліжка. Про це свідчить клопітка щоденна праця лікарів інфекційного відділення Рівненської міської лікарні.

- З початку року саме у травні до відділення поступило найбільше хворих, - розповідає завідувачка дитячим інфекційним відділення Рівненської міської лікарні Надія СИДОРУК. - У середньому в день на стаціонар лягає 2-3 дитини. За розповідями хворих, які отруїлися, напередодні вони їли банани, молочні продукти, зокрема, йогурти. Мало хто знає, що банани за зовнішнім виглядом мають бути цілісними і не почорнілими. Покриті коричневими плямами, вони вже інфекційні, тож споживати не можна. Був випадок, коли батько і дитина отруїлися сирими перепелиними яйцями. Потрапляли і з отруєнням слабоалкогольними напоями. Діти 7-8 років вирішили спробувати “Burn” і “Rom-Cola”, але несприйнятність алкоголю в такому юному віці призвела до отруєння.