Земля каналів, тюльпанів та велосипедів

- Кілька років поспіль в Маастрихт навесні на інтенсивний курс з’їжджаються обрані своїм департаментом студенти з університетів Ахена (Німеччина), Портсмута (Англія), Ягеллонського (Польща), університету Стамбула (Туреччина), Маастрихтського (Нідерланди) та нашого - Центрально-Європейського, які вивчають міжнародні відносини та європейські студії. Усіх делегатів було сорок. Програма фінансується Європейською Комісією, яку цікавить думка європейської молоді щодо євроінтеграційних процесів. На заняттях-диспутах обговорюється все, що стосується долі Європейського Союзу. Бо ж саме в Маастрихті у грудні 1991 року політичні діячі остаточно домовилися про створення єдиного політичного та економічного простору, який і набув назви Європейський Союз.

- Сподобалася тобі держава з двома назвами - Нідерланди - Голландія? І чому їх дві?

Місто на деревах

- Королівство Нідерланди, яке на сході межує з Німеччиною, на півдні - з Бельгією, часто ще називають Голландією, за назвою найбагатшої та впливової провінції, однієї із семи. Коли бачиш їхню столицю Амстердам, не відразу й збагнеш, де він розташований - на воді чи на суші. Адже його пронизують понад 50 каналів, а саме місто стоїть на берегах річки Амстел. Голландці часто використовують власні човни замість автомобілів. Стіни старовинних будинків занурені просто у воду, тому Амстердам справді можна назвати північною Венецією. Будинки, зведені на палях ще в XVII ст., повністю придатні для життя й понині. Там перший твердий шар ґрунту залягає на 12-метровій глибині. Колись Еразм Роттердамський назвав Амстердам єдиним містом, де люди живуть на деревах. Хоча насправді нідерландський уряд знаходиться не в столиці, а в місті Гаага. Це, мабуть, теж єдина в світі столиця без урядових установ. Але там безліч цікавої середньовічної архітектури, музеїв. Серед туристів популярний відомий еротичний музей, музей марихуани й гашишу.

- І там повсюди можна придбати траву, наркотики?

- Не так уже, щоб і всюди, є спеціальні coffee-shop, де, до речі, за документами перевіряють вік відвідувачів. Але запах трави справді доволі відчутний у повітрі. На нього реагують туристи, а місцеві давно не помічають. Так запросто траву можна придбати лише в Амстердамі, в інших голландських містах її непросто відшукати. Та найбільше вразило те, що переважна більшість громадян їздить на велосипедах - різних, старих та іржавих. І цим ніхто не переймається. Бачили ми й триповерхові парковки для велосипедів. Бували й кумедні випадки. Скажімо, на наших очах одна дівчина до магазину приїхала на своєму велосипеді, а поїхала - на іншому, що також стояв там... Дорогих автомобілів там багато, але вони, “ауді”, “крайслери”, “мерседеси”, переобладнані на таксі. Найстарішим же голландським містом є Маастрихт. Його заснували римляни ще в 50-му році до н.е. Місто дуже доглянуте, затишне й якесь особливе. Вдень воно таке малолюдне - всі зайняті, ніхто не вештається натовпом. Вечорами в численних кав’ярнях молодь таки збирається, проте найбільше там людей поважного віку, які також приїжджають на велосипедах. Тому мені щоразу боляче, повертаючись в Україну, зокрема, в рівненські села, бачити спрацьованих та невеселих від важкої праці людей. Найгірше, що не відчувається змін до кращого... А ще я побувала в бельгійських містах Брюсселі, Брюгге та Льове. Це дві години їзди потягом від Амстердама.

Місто “диких французів”

Давно хотілося побачити місто, де щодня вирішуються європейські справи, знаходяться Єврокомісія, Європарламент, НАТО. Спочатку до Брюсселя на зустріч з експертами Єврокомісії нас возили організовано - мрія декотрих майбутніх бюрократів збулася!J. А згодом ми поїхали з друзями, щоб розглянути місто краще. Виявилося, недарма Брюссель вважається найгарнішою столицею Старого Світу. Місто розташоване на семи горбах та болотах (трохи нагадує наше поліське Рівне), що не стало на перешкоді “болотне” походження довести до європейського рівня і стати зразковою столицею! Наполеон колись назвав бельгійців “дикими французами”. Відтоді, як каже моя бельгійська подруга Елс, між бельгійцями та французами точиться невидима “війна”. Брюссель - найрозкішніша столиця північної середньовічної Європи, а її Гран Плаза - найрозкішніша площа Європи. Раз на рік її встеляють мільйонами живих квітів, імітуючи дорогий килим ручної роботи. Міську ратушу увінчує високий шпиль з фігуркою св. Михаїла, що є архангелом Брюсселя, так само, як і Києва. Відома ж скульптура хлопчика, що пісяє, - симпатичний золотистий символ Брюсселя у стіні будинку на вулиці Ль’Етюв, виявилася зовсім невеличкою - 60 см. Однак до кожного свята на хлопчикові міняють вбрання.

- Цікаво, з чим пов’язана ідея виліпити таку скульптурку?

- За легендою, один багатий міщанин під час народного гуляння загубив у натовпі свого малюка, а знайшов його за не дуже естетичним заняттям аж через п’ять днів.

У Брюсселі розміщено головний офіс торговельної марки пива “Stella Artouis”. Є й кращі марки, яких у нас не стрінеш: Duvel, Kriek, Hoegaаrden. Насправді й картоплю-фрі вигадали бельгійці, а не французи. А ось у Маастрихті ми її їли з майонезно-кетчупно-цибульним соусом.

- Цікаво, а є те, що не сподобалося на землі тюльпанів, велосипедів та каналів?

- Там чомусь дорого коштує громадський транспорт (хоч він весь аж блищить та ходить, як годинник) - 2,5 євро в автобусах Маастрихта. Тому ми щодня до універу ходили 40 хвилин пішки, бо й ровери напрокат теж недешеві як для студентської кишені. Проте сюди хочеться повернутися знову, щоби відчути себе частинкою об’єднаної Європи.