Рівне під кутом його сяючого майбутнього

Головна проблема Рівного - обмежені можливості для його подальшої забудови. Практично в місті залишилося дуже мало землі, де можна будувати. В основному, це земельні масиви на Басівщині, у Тинному та Бармаках. Частина цих теренів - землі рекреаційного призначення, житло тут будувати неможливо, можна споруджувати лише спортивно-розважальні об’єкти.

Але ж місто, попри відсутність демографічного буму, повинно розбудовуватися - адже народжуються діти і внуки, їм треба десь жити. Оскільки в територіальної громади придатних для житлового будівництва земель обмаль, вихід один - раціонально, по-господарськи розпорядитися тим, що маємо. Тобто максимально використати земельні ділянки для багатоповерхового будівництва, особливо в тих районах міста, де для цього вже є необхідна інфраструктура, у створення якої вкладені чималі кошти.

Натомість депутати міської ради попереднього скликання виявляли інший підхід до вирішення містобудівних проблем Рівного. Замість міста вони хотіли будувати велике село. Я маю на увазі рішення Рівнеради про малоповерхову забудову на Макарова - Пржевальського. Але тамтешні 35 гектарів землі, на мою думку, яку поділяють і мої колеги з фракції БЮТ, - ідеальне місце для багатоповерхової забудови і створення в Рівному нового “спального” району.

Адже тут до послуг майбутніх новоселів - центр оптової торгівлі МЕТРО, супермаркет “Велика кишеня”, будівельний маркет “Караван”, розважальний комплекс “Екватор”. Тисячі мешканців Рівного мали б за щастя жити в такому районі поруч з центрами європейського торгівельного і розважального сервісу. Та, на жаль, не всі депутати Рівнеради дбають про благо своїх виборців, про майбутнє рідного міста.

Ще один промовистий приклад неефективного використання землі, яка належить усій громаді Рівного, - здійснення малоповерхової забудови в районі вулиць Пухова - Костромської. Хоча підведені в цей район потужні мережі розраховані на багатоповерхову забудову, депутати, всупереч здоровому глузду, прийняли рішення про спорудження котеджів замість багатоповерхівок. До речі, я не не вважаю, що не треба розвивати малоповерхову забудову: це можна успішно робити на земельних ділянках зі складним рельєфом як у Бармаках, так і в тому ж Тинному: до Дубенської - багатоповерхова забудова, а до Дворецької - малоповерхова.

Ми повинні всім депутатським корпусом дбати про Рівне під кутом його сяючого майбутнього. Це означає, що треба жити не сьогоднішнім днем, а думати на перспективу. Людям завжди буде потрібне сучасне і зручне житло. Щоб не позбавити їх цієї можливості, Рівне повинно рости не тільки вшир, а й уверх: адже на одній і тій самій земельній ділянці у багатоповерховому будинку на два-три під’їзди можна поселити сотні рівнян, тоді як у двох-трьох котеджах житиме їх близько десятка.

Таким чином, єдиним способом раціонально використати під будівництво житла придатні для цього земельні масиви, якими володіє територіальна громада, є спорудження багатоповерхових будинків. Іншої альтернативи розвитку міста, яке сьогодні з усіх сторін оточене приватною забудовою та приватними землями, немає. Нащадки будуть вдячні депутатам Рівнеради, якщо вони виявлять справжню, а не декларовану турботу про європейське обличчя Рівного.

Руслан МАЛЬОВАНИЙ, депутат Рівненської міської ради від БЮТ, голова постійної комісії з питань будівництва і землевпорядкування

Думка фахівця

Олег ТРОФІМЧУК, директор Рівненської філії “Діпромісто”:

- Проблема, порушена депутатом Рівнеради Русланом Мальованим, дійсно існує і з плином часу набуває все більшого загострення. Її вирішення вимагає ґрунтовного аналізу фахівцями і виважених рішень депутатів міської ради. Тільки спільними зусиллями можна прийняти розумні рішення на користь усієї громади Рівного.

Як приклад раціонального використання землі для житлового будівництва наведу виконаний “Діпромістом” масштабний проект забудови кварталу МЖК в обласному центрі на вулиці Гагаріна, інвесторами якого є Фонд молодіжного житлового кредитування і будівництва та фірма “Сибінвестград”. Уже розроблено проектну документацію й отримано дозвіл на будівництво першого житлового будинку.

Об’єкт МЖК тричі перепроектовувався. Спочатку він був дев’яти-, потім - чотирнадцятиповерховим. Далі був перероблений в малоповерхову забудову, а зараз знову повернулися до багатоповерхової. Це шістнадцяти- та дев’ятиповерхові монолітнокаркасні будівлі із закладами обслуговування і торгівлі, а також підземні автостоянки. Вперше у Рівному підземні гаражі розміщуються за проектом не тільки під будинками, а й під усією територією мікрорайону.