Ні білизни посушити, ні дітям погуляти…

“Змушені звернутися до Вас з приводу ситуації, що склалася на території Білокриницької сільської ради Рівненського району Рівненської області.

У межах с.Глинки функціонує асфальтобетонний завод ЗАТ “Рівнешляхбуд”. Земельну ділянку ЗАТ “Рівнешляхбуд” було виділено в тимчасове користування до 2002 року, однак дане Товариство і по сьогоднішній день продовжує свою виробничу діяльність на цій території, не маючи на те ніяких правових підстав.

Найбільше нас хвилює те, що вказане виробництво забруднює атмосферне повітря та навколишнє середовище що, відповідно, негативним чином впливає та завдає значної шкоди нашому здоров’ю та здоров’ю наших дітей.

Стаття 50 Конституції України імперативно гарантує, що кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля. На реалізацію даної норми в Україні діє значна кількість законів та підзаконних актів.

Так, вимоги до розміщення і проектування сільських поселень затверджені Наказом МОЗ України №173 від 19.06.1996 року “Про затвердження Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів”, в якому встановлено, що розміщення, проектування сільських населених пунктів в цілому, окремих їх частин чи об’єктів здійснюються на основі регіональних схем розвитку і розміщення продуктивних сил, схем розселення, проектів і схем районного планування, генеральних планів міст, селищ міського типу, сільських населених пунктів, територіальних комплексних схем охорони природи та інших документів, що відображають стан навколишнього середовища та перспективи розвитку населених пунктів відповідно до Основ законодавства України про охорону здоров’я, законів України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя”, “Про основи містобудування”, “Про охорону навколишнього природного середовища”, “Про охорону атмосферного повітря”, Земельного, Лісового, Водного кодексів та інших документів санітарного та природоохоронного законодавства.

Відповідно до п.п. 2.2. Наказу, обов’язковому погодженню з органами, установами та закладами санепідслужби підлягають проектно-планувальні документи різних рівнів, зокрема: проекти детального планування і забудови; проекти окремих будівель та споруд; схеми і проекти інженерного обладнання та благоустрою населених пунктів (водопостачання, каналізування, санітарної очистки та ін.).

Пунктом 2.4. Наказу встановлено, що при виборі земельних ділянок під будівництво, затвердженні норм проектування, проектів планування і забудови населених пунктів, введенні в експлуатацію, зокрема, промислових та інших підприємств і споруд, потрібен обов’язковий експертний висновок органів та установ санітарно-епідеміологічної служби за встановленою формою.

Хочемо зауважити, що всіх цих перелічених норм не дотримано, та Товариство фактично самочинно побудувало завод, не маючи відповідного експертного висновку СЕС та інших відповідних дозволів на заняття певним видом виробничої діяльності.

Слід наголосити, що виробництво асфальтобетону становить екологічну небезпеку, яка зумовлена також фактом наявності шкідливих для навколишнього природного середовища відходів виробництва.

Статтею 17 Закону України “Про відходи”, на суб’єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами покладено обов’язок зменшувати обсяги утворення відходів та забезпечувати повне збирання, належне зберігання та недопущення знищення і псування відходів.

Слід відзначити, що асфальтобетонний завод власних виробничих потужностей на переробку відходів виробництва не має. Така ситуація призводить до скидів продуктів переробки у навколишнє природне середовище (землі фільтрації) та атмосферне повітря, що тягне за собою шкідливий вплив на екологію та погіршення стану навколишнього середовища. Доказом цього є пил, який летить на насадження та житлові будинки.

Наведене беззаперечно вказує на існування численних фактів грубих порушень вимог законодавства, що стосуються охорони навколишнього середовища, внаслідок діяльності яких утворюються відходи виробництва асфальтобетону.

Стаття 6 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” №28-01-ХП від 19.11.1992 року, передбачає, що кожен громадянин України має право на безпечне для життя і здоров’я навколишнє природне середовище, санітарно-епідемічне благополуччя території і населеного пункту, де він проживає.

Крім того, Наказом МОЗ України №173 від 19.06.1996 року “Про затвердження Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів” санітарно-захисна зона по виробництву асфальтобетону становить - 1000 м від населеного пункту. В той же час ЗАТ “Рівнешляхбуд” розмішене на території нашого села, жодних санітарно-захисних зон між заводом та нашими житловими будинками немає.

Стаття 16 Конституції України встановлює, що забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов’язком держави”.

Наприкінці листа мешканці села Глинки просять представників влади та правоохоронних органів на підставі вищевикладеного здійснити перевірку і з’ясувати, чи виробнича діяльність ЗАТ “Рівнешляхбуд” відповідає вимогам Законів України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”, “Про відходи”, “Про охорону навколишнього природного середовища”.