Шукачі сонячного каменю

- Загалом ці заробітки нестабільні, оскільки камінь лежить непередбачувано, - розповідає житель села N. Олександр (ім’я змінене - авт.). - На місцевості нічого зрозуміти не можливо. Ще за радянської влади, під час меліорації, копаючи канави, багато бурштину просто викидали. Люди ще не знали тоді, що він цінний. Побачили, що горить, і почали палити ним вогнища та грубки вдома. А пізніше, довідавшись, що на бурштині можна заробляти, почали копати. Яму викопуємо до материкового ґрунту, якщо нічого не знаходимо, то далі продовжувати пошук немає сенсу. Найкращі камені трапляються в блакитній глині. За день можна заробити тисячу доларів, а, буває, що тиждень ходиш на копанку і - ні копійки. Є, звісно, люди, які отримують на цьому непоганий заробіток. А зазвичай, якщо періодично ходити на “клондайк” (так копачі називають місце видобутку цінного каменю), то, в середньому, кожен матиме своїх гарантованих 50-100 гривень щодня. А от якщо посміхнеться фортуна - потрапляємо на гарні розсипи бурштину. Буває, він попід берегом цілими пластами лежить. А, трапляється, що під час пошуку знаходимо цікаві речі. Наприклад, одного разу викопали закам’янілий скелет рептилії, який відвезли науковцям.

- За якою ціною реалізовуєте “сонячний камінь”?

- Ми продаємо його, фактично, за копійки. Камінь, доки потрапить на прилавки магазинів, проходить через низку скупників. Ось вони й заробляють найбільше, бо продають його у п’ять, або й у десять разів дорожче. Вивозять камінь здебільшого до Польщі, а звідти в інші країни. А ми віддаємо його від 30 до 500 доларів за кілограм. Але це залежить від величини знайденого каменю. Якщо трапляється чималенький шмат, вагою близько півкілограма, то за нього можуть заплатити тисячу доларів, а то й більше.

- Ви лише продаєте бурштин чи самостійно його обробляєте?

- Я в підручнику прочитав технологію обробки бурштину. В домашніх умовах сконструював “шарошку” - машину для його шліфування. За допомогою неї очищаю камінці і виготовляю намисто - шліфоване та не шліфоване (має більші лікувальні властивості), також різноманітні сувеніри, хрестики, кулончики, хоча останнім часом працюю лише на замовлення. Купують вироби як односельці, так і приїжджі. Нерідко мої витвори мистецтва можна побачити й у магазинах Рівного. Відкрию маленький секрет - навіть серед нас, копачів, він не усім відомий. Якщо, наприклад, бурштин підсмажити у солі, то всередині каменю утворюються бульбашки, які надають йому ефект блиску та оригінальності. А із залишків дружина висипає красиві картини. Виробництво практично безвідходне (посміхається - авт.). Ми навіть настоянки на спирту із решток бурштину робимо для натирання хворих суглобів.

- Які труднощі чекають на копача при видобутку дорогоцінного каменю?

- Найнебезпечніше в цій роботі - це перепади температури. Оскільки копаємо ями глибиною понад п’ять метрів, то знизу - волога, а піднявся на поверхню - тепло. Буває, що підступає вода і досить часто трапляються ґрунтові зсуви. Неодноразово доводилося рятувати один одного, тому ходити на такі заробітки необхідно бригадою, близько десяти чоловік. А найбільшими ворогами “клондайщиків” є ґрунтові води. Проте інших заробітків для місцевих жителів немає. Хто їде за кордон, а хтось шукає свого щастя на “клондайку”. І ці заробітки можуть тривати роками, доки дозволяє здоров’я. Я копаю вже понад 10 років, і не збираюся від цього відмовлятися.

- Ви усвідомлюєте, що це протизаконно?

- Звичайно! Ми завдаємо багато шкоди землі, яка після розкопок понад двадцять років не буде придатною для використання і потребуватиме рекультивації. Знищуємо великі площі лісового масиву, а буває, що й на полях у людей викопуємо ями. Але що ж можемо зробити? Ми не проти, щоб видобуток бурштину легалізували. Тоді б геологи більш точно змогли вказати на місця покладів, а ми ходили б копати, як на роботу, і нам не потрібно було б від когось ховатися і чинити шкоду довкіллю. Тоді все було б цивілізовано.

Губернатор Рівненської області Віктор Матчук вбачає наведення порядку в сфері видобутку бурштину через його... легалізацію. Відповідну заяву зробив голова Рівненської облдержадміністрації під час Телепресклубу на Рівне - 1.

Після нещодавньої зустрічі Віктора Матчука з Президентом України, де обговорювалися найболючіші питання для області, видобуток бурштину стояв чи на першому місці. “Я бачу вирішення цієї проблеми тільки в легалізації видобутку бурштину, - заявив Віктор Матчук, - Я запропонував Президенту створити альтернативу ДП “Укрбурштин”. Тим, хто офіційно реєструється і сплачує податки, треба дати дозвіл на видобуток та переробку бурштину. А то у нас виникає парадокс: закордон вивозиться щороку близько 20 тонн нашого бурштину, а для своїх потреб ми купуємо його у Калінінграді. На Рівненщині є два величезних родовища бурштину, а ми нічого не робимо, щоб припинити його нелегальний вивіз!”

“ Бурштин - це проблема лише Рівненщини, і в столиці вона нікому не цікава”, - підсумував очільник Рівненщини. Саме тому, на його думку, Міністерство охорони навколишнього середовища досі не виконало доручення, згідно з яким зобов’язане розробити новий порядок надання ліцензій на добування і переробку бурштину.