№216 від 01.12.2005p. | |
Передплатний індекс: 23429 Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477 |
#Усміхніться!
Трапилася ця історія років з 15 тому, а може, й більше, в одному з відділень міліції Рівного.
У дядька Гната була донька на виданні. Вже й хлопці вечорами камінчики у вікна кидали. Отож, Гнат, як звичайний українець, мав до весілля готуватися. Самогонки він раніше ніколи не гнав, але бачив по телевізору стару кінокомедію з відомим тріо Трус, Балбес і Бувалий. Та ще й кум, котрий позичив апарат, провів короткий інструктаж.
Купив дядько на базарі цукру, зібрав апарат, і діло пішло... Та раптом хтось постукав у двері.
- Хто там?
Виявилося, що це сусідка прийшла позичити драбину. Спочатку капало в пляшки, що, очевидно, було не дуже зручно. Сусідка, мабуть, це помітила, бо через півгодини повернулася і принесла великого бутля.
Справа була влітку, тому в хаті було спекотно, як у бані. Довелося Гнату, в якого вже з чола капало з такою ж швидкістю, як з апарата, відчинити кватирку.
Та треба ж було такому трапитися, що в той час попід вікнами проходив міліцейський патруль. Собак міліцейських з ними не виявилося, та цього й не було потрібно, адже цей запах чоловічі носи розрізняють, напевно, навіть краще, ніж собачі. Коли Гнату в двері постукали вже втретє, він відчинив, не вагаючись. Та дарма...
У міліцейському відділку на столі стоїть здоровенний бутель, на три чверті заповнений усім зрозуміло якою речовиною. За столом слідчий строчить протокол. Гнат сидить на стільчику і тримається за голову. Пояснень про підготовку до весілля і продовольчу кризу виявилося недостатньо. Тепер уже слідчий почав його “вичитувати”, ручкою показував на бутля і казав:
- Це ж “вєщдок”, і тебе взяли з ним на гарячому, тому відпиратися нема сенсу.
Гнат ще більше схилив голову. Та раптом у дядька промайнула думка: “Цей “вєщдок”, він же не пістолет, довго лежати не буде, все одно вип’ють. А назад уже його точно не віддадуть”.
Поки слідчий повернувся до сейфа за печаткою, Гнат хутко підвівся - і хрясь бутлем об підлогу. На шум збіглася половина відділення, дядька відразу скрутили і відвели в камеру. А що робити з “вєщдоком”, який порозтікався в усі щілини паркетної підлоги не лише у кабінеті, а й по коридору? Сморід стояв такий, що знаходитись у приміщенні було просто неможливо. Хтось порадив випалити, та й по тому. Отож, після пожежі у тому відділку міліції мусили робити капітальний ремонт.
А Гната через місяць відпустили. Самогон вигнав його кум. І дочка справила весілля, як годиться.
01.12.2005 | Антон СКВОРОНСЬКИЙ |
Рівне-Ракурс №10 від 01.12.2005p. На головну сторінку |