Люди з червоними очима

- Кон’юнктивіт можна легко підчепити і на суші, й у воді. Наприклад, у Чорному морі влітку можна знайти все, що завгодно. Зазвичай це бактеріальні та вірусні кон’юнктивіти, збудниками яких є бактерії, ентеро- та аденовіруси. Утім, спричинити інфекційний кон’юнктивіт можуть будь-які мікроорганізми: віруси (наприклад, збудники ГРВІ), бактерії (стафілококи, гонококи, стрептококи і навіть хламідії) та грибки. Занести ж інфекцію в око, на жаль, вельми просто. Людина може сильно потерти очі брудними руками (наприклад, під час збирання картоплі чи після поїздки в громадському транспорті) або скупатися в забрудненій водоймі (особливо в прісній непроточній воді). Крім того, зараза може потрапити в око разом зі старою тушшю для вій та з контактними лінзами, які неправильно зберігалися або використовувалися довше відведеного терміну.

Кон’юнктивіт, як і більшість інфекційних захворювань, буває гострим та хронічним. Гострий з’являється зненацька і його перебіг є бурхливим: ввечері ніби все було гаразд, а вранці - повні очі гною. Хронічний проявляється поступово й протікає мляво: очі й не червоні, але з рожевими прожилками, вії вранці трохи підлипають, але вдень гній наче не з’являється. Відповідно, гостру форму лікувати легше (минає максимум за тиждень), а хронічну - складніше, треба лікуватися упродовж місяця.

- І що робити, щоб вилікувати кон’юнктивiт?

- Навіть найефективніші ліки виявляться безпорадними перед гострим гнійним кон’юнктивітом, якщо пацієнт буде неправильно їх застосовувати. Тому при лікуванні запалення слизової ока, яка супроводжується гнійними утвореннями, треба пам’ятати, що немає сенсу відразу закапувати очі спеціальними краплями, якщо в кон’юнктивальному мішку (щілиною між повікою та очним яблуком) зібрався гній або слизові відшарування. Бо там живе настільки багато мікробів, що для їх знищення замало й цілої пляшечки антибактеріальної рідини. Щоб ліки почали діяти, треба спочатку промити “мішок” з гноєм, а вже тоді капати ліки на очищені тканини. Для промивання можна використати дуже легенький (ледь рожевий) розчин марганцю, чайну заварку, настоянку ромашки або ж, у крайньому разі, звичайну кип’ячену воду, охолоджену до комфортної температури. Хворому краще не пропускати прийом ліків, а пропустивши, не вживати добову дозу за один раз. Що зазвичай робить пацієнт, який пропустив кілька закапувань ока? Згадавши про необхідні процедури, заливає око потрійною дозою ліків, а потім дивується, чому одужання не настає. Користі від такого лікування мало, оскільки в кон’юнктивальний мішок за раз поміщається лише одна крапля ліків. Решта витікає на щоку, і краплі не дають жодного лікувального ефекту. Тому слід закапувати потроху, але часто. Головна проблема крапель у тому, що вони дуже швидко вимиваються з ока. Якщо у пацієнта течуть сльози або виділяється багато гною, вже за хвилин 20 від крапель залишаться тільки патьоки на щоках. Відповідно, ліки не встигнуть вбити потрібну кількість бактерій і кон’юнктивіт стане хронічним. Тому рясносльозим пацієнтам не підходить 6-8-разове закапування на день. Зараз є протибактеріальні краплі пролонгованої дії, закапувати які можна лише двічі на добу. Під час сну за повіками створюються ідеальні умови для розмноження бактерій. Тому хворому важливо промити очі перед сном чаєм чи ромашкою та закласти за повіки тетрациклінову мазь - її антибактеріальної дії вистачить до ранку.

- Дехто вважає, що око треба чимось затулити для швидшого одужання.

- При гострому гнійному кон’юнктивіті в жодному разі не можна закривати око пов’язкою. “Зовнішні” мікроби таки справді не потрапляють на слизову ока, але пацієнтові не стає від цього легше. Пов’язка заважає оку кліпати, тобто виконувати рухи, за допомогою яких кон’юнктива очищується від гною. Відповідно “внутрішні” бактерії активніше розмножуються, гній накопичується та застоюється під повіками і може зашкодити роговиці ока. Як резюме: самолікуванням можна дуже собі нашкодити. Додам, що лікувати кон’юнктивіт треба ще три дні після того, як зникнуть симптоми захворювання. Те, що очі набули нормального кольору і перестали боліти, зовсім не означає, що на слизовій ока не лишилося поодиноких бактерій.

Порада до теми

Гнійне запалення слизової ока, як і будь-яке інше захворювання бактеріального походження, безперешкодно передається контактним шляхом. Тому хворий має користуватися окремим рушником, окремою подушкою, власним носовичком (найкраще - разові паперові серветки), щоб не заразити оточуючих. Крім того, жінці, яка перехворіла на кон’юнктивіт, краще викинути свою туш для вій та придбати нову. На щіточці цього косметичного засобу могли поселитися патогенні бактерії, занесені з хворого ока.