Недалекоглядність батьків шкодить їх дітям

За словами заступника міського голови Світлани БОГАТИРЧУК-КРИВКО, збільшилася кількість звернень щодо надання згоди на заставу квартир при отриманні кредиту, де зареєстровані (мають право власності) неповнолітні діти. Останнім часом опікунська рада такої згоди не дає. Так, на останньому засіданні було відмовлено трьом із чотирьох заявників. У більшості випадків причиною стає неспроможність батьків виплатити кредити, які були взяті у банку під заставу квартири. У такому випадку банк може забрати квартиру, і неповнолітня дитина залишиться без житла, на яке має законне право.

Ось один із таких випадків. Після смерті матері у помешканні проживають батько з сином. Батько хоче заставити квартиру, щоб отримати кошти на розвиток бізнесу – 30 тисяч доларів. Під “бізнесом” розуміється гра на біржі через мережу інтернет. Батько досвіду в цій справі не має. Хлопцю ж лише 14 років. Тож опікунська рада своєї згоди не дала. Хоча, якщо явно видно, що батьки зможуть виплатити кредит, рада не заперечує. Та й самі банки стали жорсткіше підходити до цього питання.

Окрім цього, опікунська рада розробила механізм, за яким можна визначити, чи дійсно державна допомога при народженні дитини витрачається батьками на задоволення інтересів малюка. Найбільше у цьому питанні допомагають управління охорони здоров’я, надходить інформація від дільничних інспекторів, небайдужих сусідів та й просто мешканців нашого міста. Так, на засіданні ради розглядалося питання про позбавлення батьківських прав батьків п’ятимісячної дитини, бо сім’я проживала в антисанітарних умовах. Наразі ця родина перебуває під соціальним супроводом, тобто дільничний лікар щодня відвідує дитинку. Якщо ситуація не зміниться на краще, то малюка віддадуть у будинок дитини.

На запит суду опікунська рада розглядає й питання про розлучення. Наприклад, деякі батьки використовують дитину, як засіб шантажу. Нещодавно чотирьох батьків позбавили батьківських прав. Але є й такі татусі, які хочуть відвідувати дитину, водити у садок, школу. Тож деяким матусям доводилося нагадувати, що за законом батько має право перебувати з дитиною 50 відсотків часу (навіть після розлучення).

Був випадок, коли дитина провела десять років у прийомній сім’ї, а коли мама померла, батько захотів відмовитися від своїх батьківських прав, оскільки вже протягом кількох років не знаходить контакту із сином. Хлопцю ж незабаром виповнюється 18 років і він залишається без житла. На опікунській раді не дали згоди на позбавлення батьківських прав. Поки що хлопець живе у притулку для неповнолітніх, пізніше його поселять у гуртожиток. Але все-таки є надія, що батько та син порозуміються.