Тимошенко, Ющенко та сили небесні

Найбільша повінь за 200 років, що трапилася на Західній Україні, стала черговим випробуванням на міцність для української влади. “Аргументи і факти” проаналізували завдання, що постали перед першими особами держави, логіку прийнятих ними рішень, результати дій.

Перші кроки

Результати нещастя наприкінці липня жахали: у Львівській, Закарпатській, Тернопільській, Чернівецькій і Івано-Франківській областях було підтоплено більше 47 тисяч житлових будинків. Під водою опинилося і більше 34 тисяч гектарів сільгоспугідь, було пошкоджено сотні автомобільних і пішохідних мостів, розмито майже 700 кілометрів автомобільних доріг. Із самого початку урядова комісія по боротьбі з наслідками стихії в західних областях України оцінила ситуацію, як вкрай важку:

- За останні сто років катастрофи таких масштабів у цьому регіоні не було, дамби на ріках не були розраховані на такий сильний натиск води, - прокоментував отриману інформацію перший віце-прем’єр Олександр Турчинов. Представник Червоного Хреста Джо Лоурі був куди песимістичнішим, він назвав цю повінь найбільшою за 200 років.

Поруч із проблемами, створеними стихією, виникли проблеми “людського фактору”: як без втрат передати готівку в руки кожній потерпілій родині? На початку це питання стало чи не головним для Кабміну. Юлія Тимошенко вирішила його традиційно - взяла контроль на себе й розпорядилася, щоб оперативна інформація щодо виплат надходила в уряд уранці кожного дня. При цьому нагадала, що гроші потерпілим повинні видаватися винятково листоношами - вдома. Охороняти листонош було доручено МВС.

Лихо відсунуло політичний розбрат. На позачерговому засіданні Верховної Ради уряд домігся затвердження нових видатків бюджету на подолання стихії.

На початку серпня вже позачергове засідання уряду прем’єр-міністр розпочала новим “зведенням із фронтів”:

- Вода відійшла, - повідомила Прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко. - Починаються масштабні відбудовні роботи, які повинні бути проведені на високому рівні. Тому створено центральний штаб для координації дій усіх міністерств і місцевої влади. Штаб очолив Олександр Турчинов.

До відновлення приступили негайно: кількість підтоплених будинків скоротилася вдесятеро. Залишилося всього два населених пункти, де не відновлено водопостачання, і три, де поки ще немає електрики. До будинків заново підвели газ, укріплено десятки дамб, відремонтовано сотні кілометрів доріг. Авіація МНС і Міноборони доставляє у важкодоступні райони медпрацівників, необхідні вантажі, а також вивозить хворих. За даними МНС, “усього до робіт залучено 10484 чоловік і 2180 одиниць техніки сил цивільного захисту, МВС і Міноборони”.

Кесареві - кесареве ...

Поки прем’єр розривалася між поїздками в зону лиха, відстоюванням у Верховній Раді необхідних змін до бюджету і нарадами з аграріями в розпал збору рекордного врожаю, гарант Конституції... відпочивав. У принципі, в екстремальних ситуаціях Тимошенко виглядає й діє настільки органічно, що відсутність на робочому місці президента країни не впадала у вічі під час рятувально-відбудовних робіт. Знову ж таки, оточення Віктора Ющенка переконливо відстоювало публічно... його право на заслужений відпочинок.

Але на хвилююче звернення прем’єра до громадян України з проханням допомогти постраждалим, Президент перервав відпустку й достроково виїхав із Криму. Ющенко власноручно закладав “пам’ятну капсулу” у фундамент простої сільської хати й відвідував райони, де вода давно вже спала. Ефективність цих дій ми оцінювати не будемо. Проте відзначимо інше: звернувшись до народу (ТВ-ролік), Тимошенко фактично закріпила за собою статус головного в країні борця зі стихією, одночасно домігшись того, про що так любить говорити президент: реальної, а не символічної, консолідації націй навколо загального лиха. Тут не стільки важливо те, що жителі Донецька, Харкова або Луганська відправили постраждалим івано-франківцям, тернопільцям і львів’янам гроші, причому чималі. Важливо, що у важку хвилину Україна об’єдналася.

На початку серпня Кабмін перейшов від “пожежних”, тактичних заходів до стратегії. Затвердили Генеральний план подолання наслідків стихійного лиха й запобігання в майбутньому подібних явищ в Україні. У цьому фундаментальному, за визначенням глави уряду, документі, враховано всі дороги, всі дамби, мости, будинки, школи, лікарні - все, що постраждало й було ушкоджено стихією. У єдиний план внесено всі об’єкти, а також зазначено, хто є генпідрядником у їхньому відновленні, скільки це буде коштувати, і -щодо кожного об’єкта - строк, коли його повинно бути здано в експлуатацію.

До кінця року уряд запланував усе, що потрібно зробити, щоб були побудовані й укріплені дамби, берегові системи, спеціальні відводи рік. Крім того, Кабмін приступив до перевірки всіх лісництв західної України, щоб установити всі факти незаконних вирубок лісів. Прем’єр пообіцяла притягти до кримінальної відповідальності всіх посадових осіб, щоб допустили незаконну вирубку лісів.

Суб’єктивний підхід

Кабінет Тимошенко двічі збільшував розміри авансової допомоги на відшкодування збитків. Не в останню чергу тому, що глава уряду побачила наслідки стихії своїми очима:

- Ви знаєте, що я об’їжджала регіони, я бачила ситуацію з будинками, з майном, з городами, із присадибними побудовами й присадибними ділянками, - поділилася враженнями прем’єр, і зробила висновок: - Тих грошей, які там роздали людям, недостатньо, щоб навіть частково підняти господарство, і саме тому за кожною категорією розширено кількість майнових збитків, за які люди одержать більше грошей.

Сказано - зроблено. Оскільки перелік майнових збитків, що ставляться до I, ІІ (другій категорії ще збільшено авансову допомогу - з 15-ти до 20 тисяч гривень) і ІІІ категорії, істотно розширений, компенсації тепер одержить більше людей.

Поки батьки зайняті відновленням господарств, більше 13 тисяч дітей у постраждалих регіонах потребують відпочинку й оздоровлення. Тих, хто старший, уряд безкоштовно відвозить в оздоровчі табори, а для маленьких є програма щодо оздоровлення дітей дошкільного віку - разом із батьками. Перші родини вже відправилися на відпочинок в Одеську, Миколаївську, Херсонську області й Крим.

Особисті враження прем’єра після візиту на затоплений Калинівський ринок сприяли створенню спеціальної урядової групи, яка разом із підприємцями бореться з безладом по всіх ринках України. До речі, малих підприємців, що втратили майно на ринках, уряд включив в систему державної допомоги, взявши на себе сплату страхових внесків у поверненні банківських кредитів, і виплату відшкодування по 5 тисяч гривень.

Не час розслаблятися

Стихійні лиха й активні відбудовні роботи “підігріли” ринок у постраждалому регіоні. Прем’єр негайно прореагувала - попросила Генпрокуратуру розібратися з невиправданим підвищенням цін на будматеріали і продукти в потерпілих від повені регіонах. Утім, як вважає Тимошенко, більший ефект дала робота урядового штабу в Івано-Франківську:

- Після того, як запрацював загальнонаціональний штаб поновлення й відновлення під керівництвом Олександра Турчинова, ціни на будівельні матеріали в зоні стихійного лиха впали, - констатувала Тимошенко.

Вочевидь, роботи урядовій команді вистачає: одна тільки попередня сума збитків сільського господарства в постраждалих областях складає 230 з половиною мільйонів гривень. Тому, оголошуючи подяку міністрам, що ударно відпрацювали, глава уряду закликала їх не розслаблятися й “працювати 24 години”. Особливу подяку прем’єра заслужив Мінфін. Вона впевнена, що своєчасне рішення всіх гострих питань у зоні нещастя було б неможливим, якби не самовіддана робота Мінфіну й Держказначейства. На думку Тимошенко, “усе робиться вчасно, як годинник, всі програми щодо подолання стихійного лиха профінансовані на 100 відсотків”.