Незалежний післясмак

Цьогорічний День Незалежності у нашому краї, на відміну від торішнього, був вельми холодним, а відтак - і малолюдним. Утім, мистецьким та фольклорним нашим і закордонним гуртам низька температура майже не дошкуляла - їм було тепло від танців-співів та оплесків глядачів. Тим часом чимало людей грілося пивом у ятках і тимчасових генделиках у центрі Рівного. Проте із закускою було скрутніше. Австрійці, поляки, молдавани та інші хотіли якоїсь національної, тобто, української, страви, а їм пропонували всюдисущі й тому зовсім не святкові чіпси та горішки. Дарма іноземці шукали славнозвісних канапок із салом, вареників (якщо не з маком, то хоча б із сиром). Ще можна було якихось в’ялених вугрів, гарячих дерунів або нехай не борщу, то самих пампушок з часником, запах від якого ще здалеку приманював би покупців. Оце було б цікаво, творчо й незабутньо. А так - якийсь примітивний глобалізм в умах наших власників шинків та і в організаторів всієї виїзної торгівлі вкупі з їхнім прямим міським начальством, як мовиться, помітний був здалеку неозброєним оком. Так само, як купа гравію на асфальті на вулиці Соборній напроти будинку номер 15. Саме на неї спіткнувся, кудись задивившись, учасник сербського гурту під час ходи “Древлянських джерел” центром міста. Серб спіткнувся так, що аж національний головний убір злетів і ще й сам упав би, якби його не підхопила колежанка.

Рівне - це майже Монте-Карло

Цікаві враження від Владивостока мають рівняни - члени збірної з плавання, які проводили там майже місячну передолімпійську підготовку. Так ось - хто ностальгує за Союзом і має гроші, летіть туди. Владивосток майже не змінився з того часу: будинки типової одноманітної радянської забудови, на набережній - старі дерев’яні лавки. Найбільший міський готель, перед центральним входом до якого лежить камінь з написом “30 лет со дня постройки” з однойменною назвою має кондиціонери лише на одному поверсі. (І це при задушливо-вологому далекосхідому кліматі.) Утім, здається, навіть на японських вулицях не їздить стільки автомобілів Toyota, як у Владивостоку, куди щодоби прибуває двісті контрабандних машин цієї марки. А на ринках огірки, помідори, кавуни та інше разом із фруктами - все китайське або корейське. Китайці ж, на відміну від тих, кому продають городину, жваво вчать російську мову і моментально засвоюють російську нецензурну лайку. Отож, кажуть, Рівне з його ігровими залами, кафешками та іншими розважальними закладами напроти Владивостока - ніби Монте-Карло.

	№359 від 28.08.2008p.
	Передплатний індекс: 23429 Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477