№217 від 08.12.2005p. | |
Передплатний індекс: 23429 Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477 |
#А от зі мною була історія...
“Добрий день, редакціє “Рівне-Ракурса”. Пише вам Оксана Сидорчук із смт Мізоч Здолбунівського району. Саме зварила холодець, і згадалася одна історія, яку розповідала мені ще мама. Ось і вирішила написати вам у рубрику “А от зі мною була історія...”
Колись давно холодницю називали зазубриною, оскільки м’ясо роздирали не руками, а зубами. Тому й вийшла холодниця-зазубрина.
От перед святом бабуся з мамою наварили холодниці, та й стали зазубрювати. Приготували багато різноманітних страв, а відходи повіддавали собаці - Сіркові.
Навели лад у хаті і, втомившись, полягали спати. Прокинувшись вранці, мама пішла порати до хліва, а бабця бігає по хаті у пошуках своїх вставних зубів. Раптом ненька вскакує до помешкання і починає кричати, щоб усі вийшли на вулицю та подивилися, які у нашого Сірка гарні зуби. Та й де ж він їх узяв? Чи хто поставив за ніч? Коли бабця побачила нашого собаку, сплеснула руками: “Та це ж мої зуби!!! Я їх по всьому домі шукаю!”.
То, виходить, коли бабця зазубрювала холодницю, вставна щелепа і випала. А тоді із кістками і всіма відходами зуби викинули для Сірка на вечерю. От вони і зачепилися за зуби собаки.
Ось така історія. Смійтеся на здоров’я.
08.12.2005 | З повагою, Оксана С. |
Рівне-Ракурс №10 від 08.12.2005p. На головну сторінку |