Рівненський “клондайк”

Так, надра західного регіону нашої держави вивчені недостатньо. А поліська земля ще може здивувати своїм багат-ством, адже вона розкрила не всі свої таємниці. І якщо “копнути” глибше, то можна віднайти і золото, і алмази... Принаймні, чутки про це є. А от який стан справ насправді.

Нещодавно виповнилося тридцять років із дня утворення Рівненської геологічної експедиції Північного державного регіонального геологічного підприємства “Північгеологія” (далі - експедиція, - авт.). У результаті багаторічної роботи колективу створено потужний мінерально-сировинний потенціал, на базі якого працюють десятки підприємств із видобутку і переробки сировини, зміцнюється економіка краю.

- Рівненська геологічна експедиція повністю обслуговує Рівненщину та Волинь, частково - Тернопільщину, Житомирщину й Хмельниччину,- розповідає головний геолог цієї- ор------га----------нізації Володимир МАТЕЮК (на фото). - Здебільшого ми ведемо пошуково-розвідувальні роботи на мідь, алмази, бурштин, фосфорити, різноманітні будівельні матеріали. Проводимо гідрогеологічні роботи, тобто моніторинг на родовищах мінеральних вод “Острозька” і “Червона калина”, затвердження запасів і моніторинг прісних підземних вод. У нашій компетенції і державна геологічна зйомка та видавництво геологічних карт, а також - екологічні дослідження. До того ж, ми проводимо договірні роботи на Рівненській та Хмельницькій АЕС. Усе це - державні замовлення. Також ми працюємо з недержавними замовниками, здебільшого, це пошуки і розвідка будівельних матеріалів: піску, глини, крейди, щебеневої продукції.

- Які запаси корисних копалин у Рівненській області? Чим вона відрізняється від інших?

- Рівненська область - друга в Україні за покладами торфу, сапропелів; на її території є значні запаси прісних вод. Від інших областей відрізняється наявністю бурштину. У нас є два родовища - єдині на Україні - у смт Клесів (Сарненский район) та у с.Вільне (Дубровицький район). Нашому бурштину приблизно 40 мільйонів років. Унікальні й родовища базальтів, які є у Костопільському та Володимирецькому районах.

Загалом за роки існування експедиції розвідано 44 родовища, практично всі вони експлуатуються. На даний час завершуються пошуково-оцінювальні роботи міді (дві ділянки на Рівненщині та Волині), пошуку алмазів - у Зарічненському районі. Апробовані запаси бурштину у районі смт Володимирець, що дає змогу приступити до їх розробки.

Якщо найбільше за запасами у світі родовище бурштину - у Калінінградській області (Росія), то наші родовища хоча й менші, але мають переваги за рахунок декоративних якостей (надзвичайне розмаїття кольорової гами вражає - до 40-ка кольорів, а, може, й більше...).

- Яку техніку Ви використовуєте?

- На геологорозвідувальних роботах в основному використовується сучасне геофізичне устаткування для проведення як наземної, так і підземної геофізики, бурові установки, а для виконання гірничих робіт – екскаватори та бульдозери, які ми наймаємо. Геофізичні та бурові роботи проводять спеціалізовані підрозділи нашого підприємства. У нас є також дві бурові установки малого класу для буріння свердловин до 15 м та шурфів діаметром до 720 мм і такої ж глибини. Геологічний персонал використовує у своїй роботі сучасні комп’ютерні технології

за допомогою спеціалізованих про------грам.

- А колектив великий? Яке загалом забезпечення кадрами?

- Усього в експедиції працює 109 осіб, дві третини яких мають вищу освіту. В Україні є вузи, які готують спеціалістів нашої галузі. Але незабезпеченість соціально-побутовими умовами, в першу чергу, житлом, та відносно невелика заробітна плата відбиває бажання у молодих спеціалістів працювати за фахом. Загалом престиж професії упав: при Союзі за рівнем зарплати геологи були на третьому-четвертому місці, а зараз - у числі останніх. А розмір зарплати - основна оцінка престижу.

- Як працювалося за часів Радянського Союзу в порівнянні з сьогоднішнім днем?

- За Союзу був чіткий порядок у фінансуванні, соціально-побутовому забезпеченні, підготовці кадрів. За часів незалежної України можна виділити три періоди: перший - до 1996 року, коли ще працювала радянська система; другий - до 2000 року, коли спостерігався загальний занепад, а з 2000-го року - поступовий підйом. Нам вдалося повернути багатьох спеціалістів після занепаду. Зараз поступово оновлюється техніка, збільшується державне замовлення, з’являється також багато недержавних замовників. Значне пожвавлення відбувається у зв’язку з підготовкою до “Євро-2012”, особливо піднявся попит на розвідку будівельних матеріалів.

Відповідно до вимог нашого законодавства проведення геологорозвідувальних робіт дозволяється за наявності спеціального дозволу на користування надрами. Але нині система надання спеціальних дозволів на геологічне вивчення та експлуатацію родовищ у нашій державі надто забюрократизована та ускладнена. Щоб одержати дозвіл на кожен об’єкт робіт, необхідно пройти узгодження з місцевими органами влади всіх рівнів, землевласниками та різними інспекціями, зібрати кипу документів і направити їх у Міністерство природи, де процес розгляду може затягнутися на роки. Хоча в нас і є поклади корисних копалин, розвідати і видобути їх із надр, отримати конкретну користь, поповнити бюджет області ми зможемо нескоро, а у перспективі.

- Яке найбільш вагоме досягнення за весь час існування експедиції?

- Це розвідане Іванчинське родовище базальтів (Володимирецький район) для виробництва супертонких волокон, які використовувалися у ракетобудуванні, кораблебудуванні. На той час у нашій державі такі роботи виконувалися вперше. Але Союз розпався, замовник – відсутній, і родовище не експлуатується.

- Які перспективи галузі?

- Земля вивчена набагато менше, ніж космос. Часом щось нове можна знайти там, де зовсім не чекаєш.