Ольга ПЕТУХ: “Щороку діти складнішають”

Але є й інші підходи вирішення цієї непростої проблеми - проблеми дітей з особливими потребами, яких ще просто називають - дітьми-інвалідами. Як допомогти таким знедоленим маленьким українцям, знають у Рівненському навчально-реабілітаційному центрі “Особлива дитина”. І хоча центр - суто міський заклад, чи не третину його вихованців-пацієнтів складають дітлахи з області. Директор центру Ольга ПЕТУХ (на фото) – лауреат Міжнародного Академічного Рейтингу популярності “Золота фортуна” (2007 рік), яка нагороджена нагрудним знаком “Антон Макаренко”, розповідає, що діти з особливими освітніми потребами можуть жити повноцінно, насичено, як і їхні здорові ровесники. Правда, за умови, що їм приділяється повсякденна увага і не лишень медична, але й соціальна та психологічна підтримка.

З першого вересня 173 дитини віком від трьох і аж до дев’ятнадцяти років проходять у центрі комплексний корекційно-відновлювальний, навчально-виховний процес. Це діти з органічним ураженням центральної нервової системи, порушенням емоційно-вольової сфери та затримкою психомовного розвитку.

- По-іншому кажучи, це розумово відсталі діти. На Вашу думку, чому їхня кількість з роками не зменшується, а все відбувається з точністю до навпаки?

- На жаль, щороку збільшується число дітей з вродженими вадами, йдуть генетичні збої. На це впливає погане навколишнє середовище, якість та спосіб нашого життя – люди репродуктивного віку з ранку до ночі вживають якщо не спиртне, то цмулять пиво та піднімають тютюнову галузь... Але здається мені, що основною причиною є медичні помилки при пологах, затим – вакцинація, яка пригнічує імун-ну систему дитини. Знаю, що чи не найбільший жах викликає у батьків щеплення, які робляться немовляті у пологовому будинку на третю-четверту добу життя. Зросла кількість аутистів - це результат щеплень у раньому віці.

- Чи можливо, щоб такі проблемні дітки починали адаптуватися раніше, аніж у три роки?

- Однозначно ні, бо до трьох років їм насамперед потрібен гарний медичний догляд і тепло матері А вже згодом наші фахівці проводять програми і медичної, і психологічної, і соціально-педагогічної реабілітації. Основний напрям нашої діяльності – це лікувально-оздоровчий та комплексний корекційно-відновлювальний навчально-виховний процес. З дітьми займаються невролог, педіатр, фізіотерапевт, масажист, дефектолог, логопед, вчитель-реабілітолог. Найпильнішу увагу – ранню корекцію - ми приділяємо дітям дошкільного віку, в нас зараз дві групи дошкільнят.

- Діти розповідають, що вони у захваті від сенсорної кімнати й не можуть дочекатися, коли почнуть плавати у великих ваннах. А ще у вас такі симпатичні ігрові майданчики на подвір’ї. Помітно, що їх нещодавно встановили.

- У сенсорній кімнаті психолог вчить дітей концентрувати увагу, знімає гіперактивність, спонукає дітлахів, мотивує пізнавати нове. Цьому сприяє особлива атмосфера, яку створює класична музика, плюскіт морських хвиль, панно зоряного неба, м’які надувні канапи тощо. Всі психічні процеси - увага, пам’ять, вищі - мислення та уява - насичуються енергією при сприйнятті інформації в таких умовах. Поруч - фітобар з трав’яними чаями, медом, лимончиком. Плануємо, що незабаром з допомогою небайдужих людей закупимо обладнання для приготування кисневих пінок задля підвищення імунітету та профілактики бронхолегеневих хвороб. А на кошти, виділені міським управлінням освіти, в нас нарешті ось-ось відновляться великі ванни, де діти плаватимуть під наглядом інструктора. Це сприятиме збільшенню рухливості суглобів, у дітей тренуватимуться ослаблені м’язи рук і ніг, поліпшиться дихання.

Ми щоразу на початку та в кінці навчального року проводимо оцінку основних рухових функцій.

На жаль, серед дітей з обмеженими фізичними можливостями дуже мало таких, які не мають певних порушень пізнавальних функцій. Так, більшість дітей з церебральним паралічем, аутистів мають порушення сприйняття, мовлення. Щоб такі діти повноцінно розвивалися, з ними займається фахівець з корекційної педагогіки, який володіє спеціальною методикою.

Ігрові майданчики, що на подвір’ї, ми закупили і встановлюємо на кошти Фонду соціального захисту. Хвора дитина має право на якісне дозвілля.

- У центрі справді затишно: симпатичні лавочки з кованим орнаментом і лавки стилю модерн, багато живих квітів і сухих композицій, багато власне дитячих малюнків, виробів, чисті світлі коридори... Це що - держава допомагає чи маєте добрих благодійників?..

- Знаєте, в нашому суспільстві теми дітей-інвалідів переважно намагаються не порушувати, а перехожі, бачачи перед собою дитину у візку, часто опускають очі додолу. На щастя, останніми роками подібна ситуація почала поволі мінятися - українці стали більш свідомими та почали по-іншому сприймати деякі речі. Утім, спонсори до нас навідуються нечасто. Просто ті, кому ми допомагаємо, їхні знайомі, побачивши наших особливих дітей самі зголошуються якимось чином зарадити. Понад те, зараз інваліди вдало реалізують себе у навчанні, спорті, бізнесі, створюють сім’ї. Он українські параолімпійці у п’ятірці найкращих на Олімпіаді в Пекіні! Поступово приходить розуміння, що хоч і потреби в них особливі, проте люди вони – такі ж самі.