Пригода на кладовищі

Моя знайома працювала по змінах. А жила в районі Дубенського кладовища. Тому доводилося, повертаючись додому, від тролейбусної зупинки, щоб скоротити дорогу, йти через цвинтар. Після закінчення другої зміни намагалася йти з кимось із знайомих, щоб не так лячно було.

Одного разу трапилася з жінкою така пригода. Вийшла вона з тролейбуса після закінчення другої зміни, зачекала трохи - чи не йде хто зі знайомих. Однак нікого не було. Тому й попрямувала сама через кладовище. Іде вона швидко, аж зирк - попереду рухається якийсь старенький чоловік. Наздогнала жінка його і, щоб якось зав’язати розмову, говорить: “І не страшно вам уночі через кладовище іти?”. Глянув скоса незнайомець на молодицю і спроквола відповідає: “Як був живий, то було страшно, а тепер якось усе одно”. Зойкнула жінка і бігом помчала додому.

Більше після другої зміни сама не йшла через цвинтар.

	№218 від 15.12.2005p.
	Передплатний індекс: 23429 Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477