Його величність Віктор І

Прийом з нагоди візиту шведського короля. Президент і перша леді вітають Карла XVI Густафа і королеву Сільвію. Катерина Михайлівна шепоче чоловікові:

- Вітю, зніми корону. Незручно якось, король - і той без корони…

Віктор Андрійович справді живе і діє як монарх. Себто, як монарх в уяві хорунжівського хлопчика - всемогутній, предобрий і справедливий.

Мабуть, саме таким уявляє себе гарант, працюючи і діючи як той уявний король. Він любить ходити в народ і вислуховувати його жалі, карати злого першого міністра, який ображає його народ і плете потаємні змови з сусіднім королівством.

Він любить усілякі церемонії і блискучі речі, історичні та псевдоісторичні артефакти, особливо ті, які можуть засвідчити його обраність, цінує улесливих міністрів і не терпить тих, хто говорить якісь малоприємні речі.

Все це можна стерпіти. Самі ж обрали.

Але є у Віктора Андрійовича ще одна питомо “королівська” риса - цілковита зневага до Закону. Він ще не наважується повторити за Людовіком IV “держава - це я”, але діє саме так.

Прогнівив “монарха” якийсь нещасний суд, який - лише подумати страшно - дозволив собі сперечатися з волею помазаника Божого - і все. Нема більше такого суду. Читач, який більш-менш уважно стежить за подіями в українській політиці, може самотужки скласти свій список дій президента, які йшли всупереч Закону.

Попередник Ющенка на престолі теж не особливо зважав на Закон, проте практично завжди намагався зберегти хоча б видимість правової держави. Для чинного президента такі дрібниці неважливі: для нього суттєвішим є видимість всевладдя, видимість власної, особистої величі і богообраності.

А Закон? Той, котрий один для всіх? Закон - ніщо. Люди штибу і масштабу Віктора Андрійовича ніколи законом не керувалися. Надто дрібно. Один для всіх закон - воля “монарха”.

За цю істинно “королівську” зневагу до закону країна платить цілковитою руйнацією системи правосуддя і деградацією всього державного механізму. Втім, все так і має бути: мудрий, могутній “король”, погані міністри, нечестиві судді. Все, як у дитячих книжечках малого Віктора.

За іронією долі, монархічна система, яку бере за взірець Віктор Ющенко з ближніх земель, існувала хіба що у Росії. У тій Росії, від якої так нібито прагне віддалити Україну президент. Це там царська воля не була обмежена нічим, а всі, окрім самого монарха-батюшки - були його холопами.

У Віктора Андрійовича майже те саме: його “бояри” - люди зі смітників, без роду-племені. Народні обранці з НУ-НС, які регулярно відвідують аудієнції у “монарха” знають, про що мова.

Але Україна, як би заяложено це не звучало, - не Росія. Ми, за версією Віктора Андрійовича - Європа. А в Європі інша політична традиція. Дуже часто - забарвлена кров’ю монархів, які надто завзято переступали Закон.