Роман ВАСИЛИШИН:

- Романе Даниловичу, то що Вам, як корінному рівнянину, потрібно для повноцінного життя?

- Як жителю міста, мені потрібно небагато: тепло в оселі, вода у крані, охайно прибране подвір’я, вчасно вивезене сміття, цілодобова електроенергія, та щоб тарифи “не кусалися”.

- Про останнє ми можемо лише мріяти…

- Так вважають ті, хто впритул не наближався до цієї проблеми. Погоджуюсь, що через зростання вартості енергоносіїв збільшуються й тарифи. Але має бути для них певна межа, оскільки добробут населення залишається незмінним. Для цього працює міська рада, в компетенції якої - встановлення вартості комунальних послуг на конкретно визначеному рівні. Варто лише прийняти рішення, відповідно до якого різниця між собівартістю тарифів і платоспроможністю мешканців компенсувалася б із місцевого бюджету. Це абсолютно реально, якщо не лише політикою займатися, а й конкретною роботою. Відомо, що міська скарбничка наповнюється за рахунок економіки міста, і якщо почне зупинятися виробництво, як, наприклад, металургійні заводи, ніяких надходжень до бюджету не буде. Для цього існує посада міського голови, який повинен впливати на розвиток економіки.

- Зрозуміло, що у Вас, як у виборця, є своя особиста думка щодо майбутнього керівника міста. Тож яким має бути міський голова?

- Безумовно, мене хвилює, хто буде представляти інтереси міста Рівне в Україні. На моє переконання, майбутній мер має відповідати цілій низці стандартів, набору певних характеристик та рис. У першу чергу, людина, яка буде уособлювати обличчя Рівного, повинна мати досвід роботи і чітко розуміти рівень довіри та сподівань територіальної громади, яка його обрала. Порядність, доброзичливість, некорумпованість, наполегливість, політична незаангажованість, готовність до титанічної праці, щира любов та повага до мешканців міста - не повний перелік рис, притаманних міському голові. А для того, щоб мрія мера будь-якого міста щодо вертикалі формування державного бюджету знизу, мала врешті місце в Україні, майбутній мер має бути добре відомим у найвищих ешелонах влади.

- Мова йде про підтримку місцевого самоврядування на обласному та державному рівнях?

- Звісно. Адже для розбудови Рівного важливими є стосунки між областю та містом, містом та державою. Будь-який проект легше втілити у життя, коли його підтримують не лише міський голова та міська рада, але й обласна рада, обласна державна адміністрація та керівники цих структур. Лише в разі злагодженої праці всіх учасників можна сподіватися на позитивний результат для усієї територіальної громади.

- На Вашу думку, серед усієї когорти кандидатів, хто міг би стати достойним міським головою Рівного?

- Я знаю багатьох достойних людей, які живуть і працюють у Рівному, але моя позиція непохитна і зважена - директор “Рівнеоблводоканалу” Володимир Хомко. Зараз поясню, чому. Свої організаційні здібності Володимир Євгенович показав, перетворивши колись збиткове комунальне підприємство на одне з кращих в Україні. Він не проводив ротацій, “чисток”, не залучав мільйонний капітал, а поступовими, добре спланованими кроками змінював саму ідею роботи “Рівнеоблводоканалу”. Володимир Хомко ніколи не піде на компроміс, якщо впевнений у своїх діях і словах. Він вміє не лише слухати, але й прислухатися. Та головне, пропрацювавши не один рік у Державному комітеті з питань житлово-комунального господарства, Володимир Євгенович повернувся в Рівне, щоб працювати на благо міста, у якому він народився, виріс, створив родину та виростив дітей. У житті рідко трапляються люди, за порядністю, м’якістю та щирістю яких ховається залізний дух та невичерпні сили.

- Але керівництво містом лежить на плечах не лише голови…

- Звичайно, абсолютно все одна людина охопити не може. Якийсь із кандидатів однаково стане міським головою, проте це не означає, що він усіх розжене й сяде керувати містом. Для цього повинна працювати відповідна команда. Якою бачить її Володимир Хомко, я не знаю, от тільки, після нашої з ним розмови, знаю, що вектор його мислення, на мій погляд, правильний.

- Романе Даниловичу, подейкують, що кандидатуру Хомка підтримують невиборні особи. Ваше ім’я також є у переліку.

- Це нісенітниця на кшталт того, що я власник страхової компанії “Княжа”.

- А хіба ні?

- Звісно. Я звичайний співробітник. Колись давно я дійсно був акціонером, проте зараз тут курують абсолютно інші люди, є іноземний капітал. Престиж, який “Княжа” завоювала серед своїх клієнтів, місце в десятці найкращих страхових компаній України, стали основною причиною того, що я вирішив повернутися сюди працювати.

- Добре, тоді повернімося до попереднього запитання.

- Починаючи з 1994 року, коли я виграв вибори і став головою Рівненської обласної ради і головою облдержадміністрації, я - виборна кандидатура будь-яких перегонів. Інша справа, що я не хочу брати у них участь, і тому я - звичайний мешканець міста. Зараз я висловлюю лише власну думку, маючи певний досвід і владний кругозір. Я рекомендую кандидатуру Володимира Хомка, оскільки бачу, що він може зробити для людей. Якщо хтось вважає по-іншому - будь ласка, це його право.

Я хотів би, щоб на виборах міського голови перемогла не просто позитивна особистість, а позитивна для Рівного програма. Потрібно чітко розуміти, що, голосуючи за мера, ми обираємо конкретну програму розвитку нашого міста. І не важливо, хто за ним при цьому стоїть.

Я не знаю, як будуть змінюватися симпатії рівнян, і кого вони, врешті, оберуть своїм мером. Це покаже час. Проте я, як рівнянин, сподіваюся, що це буде Володимир Хомко - людина, яка докладе максимум зусиль задля розвитку та процвітання міста, а не заради своїх особистих інтересів.