Доступне житло – це реконструкція “хрущовок”

Ставши колись для багатьох сімей порятунком від комуналок, сьогодні “хрущовки” становлять загрозу для жителів, оскільки термін експлуатації будинків закінчується (75 років - для цегляних, 50 років - для панельних будинків).

- Місту потрібно оновити старе житло, - впевнений начальник управління капітального будівництва Рівненського міськ-виконкому Сергій ПО-ЛОЦЬ-КИЙ (на фото). - Реконструкція “хрущовок” дозволить вирішити одразу двi проблеми: омолодити стан будинкiв, якi доживають свого вiку, та сприяти вирiшенню проблеми доступного житла.

- З чим пов’язана необхідність оновлення житла?

- Справа у тім, що сьогоднішні п’ятиповерхівки, побудовані в 60-ті роки, створюють певні проблеми, які давно набули соціального значення. Оскільки такі будинки мають високий рівень зношення й потребують значної бюджетної підтримки, утримувати цей сектор житла стає дедалі складніше і для місцевої влади, і для самих мешканців.

Крім того, у кінці 80-х минув термін придатності першої серії будинків такого типу. Вони перестали бути економічно вигідними - через стіни, вікна та горища виходить утричі більше тепла, ніж у новобудовах. З’явилося безліч дефектів: труби та покрівлі протікають, панелі у верхній частині промерзають, балкони ослаблені, майже всі мережі потребують заміни.

- Певно, існує кілька способів зробити будинок кращим?

- Вирішити проблему “хрущовок” можна у декілька способів, а саме: реконструкція, модернізація, капітальний ремонт і знесення. Оскільки кожен будинок, кожен район, мають свої особливості, існує три основні способи реконструювання п’ятиповерхівок: без відселення (приклад - Німеччина), з відселенням, і знесення (приклад - Москва).

- А звідки брати на це кошти?

- Кошти можуть бути виділені з державного бюджету, місцевого бюджету, а також приватними структурами. У перших двох випадках держава чи місто можуть самі продати реконструйоване житло за цiнами, нижчими вiд ринкових. За рахунок цього буде вирішене питання доступного житла.

Реконструкцію може проводити й забудовник, але тодi немає ніякої гарантiї, що цiна цих квадратних метрiв надто вiдрiзнятиметься вiд ринкових.

- Відомо, що більшість “хрущовок” розміщені в центрі міста (вул.С.Бан-дери, Набережна, проспект Миру тощо). Тож будинки мають інвестиційну привабливість і цікавлять бізнесменів…

- Кількість інвесторів зумовлена не лише фінансовими чинниками. У Києві, наприклад, зіткнулися з тим, що коли постало питання про переселення, у столичних квартирах стрімко зросла кількість мешканців - відтак коефіцієнт переселення зріс у півтора рази. Враховуючи ще й той факт, що у відреконструйованих будинках 50 відсотків житла потрібно віддавати місту, інвестору економічно невигідно братися за такий проект.

Проблеми створює й недосконалість законодавства та будівельний ризик. Отож, аби зацікавити інвестора, потрібно пропонувати йому не лише певні гарантії, але й надавати пільги.

- Схоже, що справа не з легких…

- Реалiзацiя цієї програми залежить вiд багатьох факторiв. Та, головне, що вiдповiднi змiни давно затверджені в генеральному плані мiста. Наразі встановлено механізми визначення вартості і виплати компенсацій власникам нерухомого майна. Варто наголосити на тому, що процес реконструкції буде проходити лише за згодою жителів мікрорайонів старої забудови та за умов справедливої компенсації.

- Які права мають мешканці будинків, які підлягають реконструкції?

- По-перше, вимагати нове житло у своєму ж районі. Якщо мешканці переселяються у меншу квартиру, то їм сплачують “неустойку”, а якщо у більшу - мають сплатити різницю за ринковими цінами. Умови переселення обговорюються у спеціальному договорі. Якщо власник хоче повернутися у стару квартиру, він змушений заплатити за ремонтні роботи.

- Що являтиме собою процес реконструкції?

- Для мешканців зазначених будинків будуть створенi спецiальнi умови, облаштованi безпечнi проходи. Будинок фактично “одягнеться” у своєрiдну сітку - металоконструкцiю, яка оточить його з усiх бокiв. Таким чином, стара будівля матиме новий сучасний скелет.

- Які переваги реконструйованих будинків?

- Крім покращення теплового комфорту в кімнатах та рівня енергозбереження, поліпшення умов проживання мешканців за рахунок додаткових підсобних приміщень, ліфтів, облаштування балконів, значно зміниться архітектурна виразність будинку.

Передбачається заміна всіх віконних столярних виробів на енергозберігаючі з термічним опором відповідно до нових норм з теплозбереження, і, можливо, встановлення вхідних броньованих дверей у кожній квартирі.

Планується також заміна внутрішніх комунікацій та мереж. Водночас проводитимуться роботи з енергозбереження, що призведе до скорочення споживання води та тепла. Окрім естетичного позитиву, з’явиться ще й комерційний: за рахунок верхніх поверхів збільшиться житлова площа, а на перших поверхах можна буде розмістити магазини, офіси, аптеки. А комерційний зиск - це копійка до місцевого бюджету.

Отож, завдяки реконструкції старого житла можна вирішити цілий ряд проблем: оновити місто, підняти його економіку, та, головне, зробити житло більш доступним для мешканців міста.

- Зараз часто піднімається питання доступності житла. Наскільки це реально для нашого міста, - адже на державному рівні Закон України “Про забезпечення громадян доступним житлом” так і залишився проектом?

- Сьогодні проблема купівлі житла, як ніколи, актуальна для Рівного. Пересічний мешканець просто не може дозволити собі житло вартістю тисяча доларів за квадратний метр. Виплачувати ж кредити за ставками комерційних банків можуть лише сім’ї з високими прибутками.

Доступне житло - це державна допомога громадянам, які потребують поліпшення житлових умов за державні кошти та державні іпотечні житлові кредити. Доступне житло створюється шляхом нового будівництва, розширення, реконструкції, капітального ремонту житла, переобладнання нежитлових будівель у житлові, у тому числі на пайових засадах, а також придбання житла. От тільки на державному рівні ця програма й досі залишається на папері.

Варто відмітити, що Рівне - єдине місто в Україні, де програма “доступне житло” вирішується на місцевому рівні, без державної фінансової підтримки. Ми не стали чекати на врегулювання законодавства у цій сфері, а почали діяти на базі існуючого. У місті створюються кооперативи, члени яких особисто контролюють використання коштів, вкладених у будівництво. Зі свого боку управління капітального будівництва веде технічний нагляд за цим процесом і контролює ціни. Таким чином, власники майбутнього житла не лише отримають його за собівартістю, але й не будуть ошукані.