Петро ЯГОДКА: “Добробут народу починається від землі,якщо про розвиток українського села подбає держава”

На посаду керівника підприємства Петро ЯГОДКА прийшов у 1998 році. Стан справ у господарстві тоді був катастрофічний. Від попередників залишилися великі борги, незорані та незасіяні поля. Мова йшла навіть про банкрутство “Розвазького”. Проте Петро Іванович не опустив рук, а відразу ж взявся до справи. За два роки вдалося ліквідувати заборгованість, поступово розрахувалися з кредиторами, виплатили затриману заробітну плату працівникам. Наслідком наполегливої десятирічної праці стало те, що тепер його підприємство вважається чи не найкращим в Острозькому районі.

СГПП “Розвазьке” спеціалізується на вирощуванні зернових культур. Майже вся земля, - а тут її близько 900 гектарів, відведена під пшеницю, овес та ячмінь. Зі свого зерна виробляють борошно вищого ґатунку. На підприємстві функціонує власна пекарня, тут випікають хліб, батони та булочки. Частину продають на місці, решту вивозять у віддалені села Острозького району. За таку роботу працівникам “Розвазького” особливо вдячні пенсіонери: не треба далеко добиратися до торгових точок, та й хлібина, яку пропонують людям, на 40-50 копійок дешевша від тих, що продають у магазинах. Щодня реалізовують 500-600 одиниць хлібобулочних виробів.

Важливе місце на підприємстві займає м'ясо-молочне скотарство. На фермі утримують понад тисячу голів великої рогатої худоби. М'ясо та молоко здають реалізаторам. Як каже Петро Ягодка, господарство тримається за рахунок корів і праці доярок, адже молоко приносить порівняно непоганий прибуток. А от м'ясо приймають лише по 9-10 гривень, в той час як у торгових точках його ціна для населення значно вища.

Зараз у “Розвазькому” трудяться 130 чоловік, серед них не лише місцеві, а й мешканці інших районів області. Петро Іванович ремствує, що сьогодні мало хто хоче йти працювати у сільське господарство: “Навіщо, якщо можна зареєструватися у центрі зайнятості й отримувати допомогу від держави. І це при тому, що зарплата наших працівників найвища серед сільгосппідприємств району - в середньому - 1400 гривень. От тільки вона є мінімальною порівняно з іншими галузями! Тому й не дивно, що працювати на фермі або у полі ніхто не хоче”.

Незважаючи на те, що ціни на сільськогосподарську техніку зараз просто космічні, на підприємстві намагаються регулярно оновлювати машинно-тракторний парк. Наприклад, цьогоріч вдалося придбати новий трактор. Всім зрозуміло - якщо не вкладати в справу кошти, досягнути успіху майже неможливо.

В останні роки на підприємстві немає спаду виробництва. Це - заслуга людей, які віддають серце та душу задля того, щоб господарство міцніло і розвивалося. Недаремно “Розвазьке” по-праву вважається одним із найстабільніших в області. Та, як каже Петро Ягодка, проблем не бракує, бо працювати у сільськогосподарській галузі неймовірно важко. Вартість сировини низька, натомість вже готову продукцію переробні підприємства продають значно дорожче.

Цієї осені надзвичайно низька ціна на буряк - 170 гривень за тонну, а скільки ж то треба вкласти сил та коштів, щоб його виростити та зібрати! Тому основною культурою на підприємстві і є пшениця. Турбується керівник за її якість, адже саме від неї залежить прибуток. Однак, переробні підприємства при закупівлі надають перевагу продовольчій пшениці, ціна якої значно нижча від першосортної, і використовується вона як корм для худоби. Але ж її поголів'я не збільшується, а навпаки - зменшується.

Важко доводиться в цей нелегкий час сільськогосподарським виробникам, кожного дня ведуть вони боротьбу за виживання. Петро Іванович переконаний, що про розвиток українського села повинна подбати насамперед держава, адже добробут народу починається саме від землі.