Piвнe-Paкуpc - просто ЦIКАВА газета №219 від 22.12.2005p.
Передплатний індекс:
23429
Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477

#У правозахисників - свято

Тільки людина із загостреним відчуттям справедливості

може стати адвокатом

Незважаючи на свій ще доволі молодий вік, рівненський правозахисник Микола Люшин уже відомий багатьом жителям нашої області як професійний адвокат. Свою приватну практику пан Микола відкрив п'ять років тому. А до того, після служби в армії та навчання в Харківській юридичній академії, працював прокурором.

- Миколо Степановичу, а чому ви обрали професію адвоката?

Микола Люшин розповідає, що народився і виріс у Березнівському районі в «багатій сім'ї». Саме так він називає свою багатодітну родину, адже, крім нього, батьки виховували ще шістьох дітей. Так склалося, що в житті йому часто доводилося бачити несправедливість, тож, говорить, що став адвокатом найперше для того, щоб захистити себе, свою сім'ю.

- На моє глибоке переконання, адвокатом може бути тільки людина з загостреним відчуттям справедливості. Саме тому часто я беруся за ту чи іншу справу, навіть знаючи, що не буду мати гонорару, - я не можу відмовити в допомозі людям, які не мають змоги заплатити за послуги адвоката.

- У європейських країнах кожен адвокат спеціалізується в якійсь окремій галузі права. А у нас як?

- Зазвичай, українські адвокати - це спеціалісти, так би мовити, широкого профілю. Тобто нам доводиться працювати у всіх галузях - одночасно брати участь і в господарських, і кримінальних справах. Мені ж найбільше подобається кримінальне право. Можливо, тому, що тривалий час працював у прокуратурі, маю належний професійний досвід.

- А яка справа з тих, де ви брали участь як адвокат, запам'яталася вам найбільше?

- Кожна справа, якою б вона не була, запам'ятовується на все життя. Адже, вивчаючи її, пропускаєш через себе людські проблеми, а часом і цілі життя. Хороший адвокат повинен віддавати кожному клієнту шматочок свого серця, не турбуючись про те, наскільки його вистачить.

І не важливо, кого я захищаю: безневинну людину чи таку, що дійсно скоїла злочин. У правосудді є термін «презумпція невинності». Тобто передбачається, що людина скоїла злочин через щось, щось на неї вплинуло, чи, можливо, вона перебувала в стані афекту. Кожен злочин має виправдовуючу причину - нічого не буває просто так, навіть убивство. Я пригадую справи, коли мені вдалося змінити запобіжний захід, і нині підсудні знаходяться на волі.

Пам'ятаю, як до мене звернулася жіночка, яка впродовж п'ятнадцяти років намагалася відсудити своє законне право на житло. Суть справи полягала в тому, що на місці її старенького будиночка збудували елітне житло для поважної правоохоронної структури, а вона залишилася ні з чим. На жаль, я не встиг їй допомогти, тому що вона не витримала тих тортур і померла.

Мене просто вражає подібне ставлення до людей, оця повальна несправедливість, якою просякнуте наше суспільство. А найгірше те, що в людей надії уже навіть на останню інстанцію - на суд, - немає. І це й не дивно, адже, як стверджують професійні правознавці, і я з цим також погоджуюся, ситуація в судовій системі просто катастрофічна. Нині українських суддів ввели в особливий статус - вони стали незалежними. Тобто тепер ні скасування судового рішення, ні те, що суддя затягує розгляд справи чи ображає будь-яку сторону в справі - не є причиною для притягнення судді до адміністративної відповідальності. Я маю справу, яка перебуває в суді сім років, і не було ще жодного розгляду. Відповідні органи мали б уже давно зреагувати на цей кричущий факт, але вони займають пасивну позицію.

Вирішити цю ситуацію можна лише на державному рівні. Змінивши в законі визначення статусу суддів і судової системи, передбачивши більш жорстку відповідальність за непрофесійні дії, виборність, ротацію голів місцевих суддів, можливо, можна буде сподіватися, що суди працюватимуть більш ефективно, захищаючи наших громадян.

- І що, у нас зовсім не залишилося чесних, справедливих суддів?

- Чому ж? У кожному суді є декілька суддів, з якими приємно працювати. І навіть, коли ти не виграєш справу, тобі працюється легко, бо суддя чесний, справедливий. У такому випадку справді хочеться сказати: «Ваша Честь». Сподіваюся, що найближчим часом ситуація зміниться, і стане краще працювати як суддям, так і адвокатам.

Користуючись нагодою, хочу привітати своїх колег з професійним святом - Днем адвоката, - який ми святкували 19 грудня. Бажаю міцного здоров'я, благополуччя в сім'ї і житті, успіхів у роботі і високих гонорарів. Хай благословить вас Господь.

22.12.2005Валентина ХАРИНЮК



Рівне-Ракурс №10 від 22.12.2005p. 
На головну сторінку