Го – гра, що вчить жити

Про користь інтелектуальних ігор та їх популярність у світі й, зокрема, на Рівненщині, Віктор Володимирович розповів спеціально для “РР”.

- Як давно потрапила ця гра на терени нашої області?

- Гра виникла у Китаї, а вже потім потрапила до Японії, інших сусідніх країн і набула нинішнього світового поширення. Свого часу я захоплювався шахами за листуванням, брав участь у всесоюзному турнірі. І от одного разу мій суперник із Азербайджану написав, що він знає гру цікавішу, ніж шахи. Я довго цьому не вірив. Навіть перечитав підшивку журналів “Наука і життя” за 1975-1976 роки, де описувалися правила гри Го. Проте, нічого не зрозумівши, продовжив захоплюватися шахами. У 1986 році до рук мені потрапив комплект для гри. І лише коли почав грати - усі правила стали для мене абсолютно зрозумілими. Згодом життя склалося так, що захоплення інтелектуальними іграми замість хобі стало моєю роботою. У 1992 році розпочав свою роботу гурток Го Рівненського міського палацу дітей та молоді, а тепер усе це перетворилося у цілу школу. Наразі в рамках експерименту Школа інтелектуальних ігор ПДМ спільно з ЗОШ №9 набрали два класи, що паралельно з загальноосвітньою програмою опановують правила інтелектуальних ігор. У дітей по чотири таких уроки на тиждень, аби була регулярна практика і вдосконалювалися навички гри. Ми ставимо перед собою єдину мету - інтелектуальний розвиток дітей.

- Вікторе Володимировичу, чи кожна дитина зможе навчитися грі?

- Гра Го - дуже специфічна. Чимось вона схожа на ті “крапочки”, в які ми всі грали свого часу в школі. Як кажуть японці: Го вчить людей жити. Колись Гарі Каспаров програв комп’ютеру в шахи. Зараз же людині, що винайде програму для гри, яка змогла б зіграти хоча б на рівних з людиною - обіцяють вручити величезний грошовий приз. Аби зрозуміти усі її правила - треба зіграти, як мінімум, двадцять-тридцять партій. Усі можуть в неї грати, проте не у всіх вистачає для цього терпіння. Тому бажаючим займатися цим спортом ми пропонуємо вибір: японські та китайські шахи, різновиди шашок, інші інтелектуальні ігри.

Цього року нашій школі виповнилося вже шістнадцять років. Упродовж цього часу ми вже виховали не одне покоління успішних гравців.

- Шістнадцять років - вже солідний для нашої держави вік. Чи довго довелося чекати перших успіхів?

- Ні. Вже у 1994 році вихованець школи, Юрій Єрошкін, став чемпіоном України з гри Го у віковій групі до вісімнадцяти років. З того часу рівняни є регулярними переможцями та призерами різних змагань. У 1999 ми вперше посіли третє місце на чемпіонаті Європи, брали участь у чемпіонатах світу в Сінгапурі, Таїланді, Китаї, Гавайських островах. Цього року до шістнадцятиліття школи усі призові місця у вищій лізі чемпіонату України з гри Го також вибороли наші спортсмени.

У жовтні ми брали участь у перших Всесвітніх інтелектуальних іграх у Китаї (з того часу про нашу школу знають і у Піднебесній). Програвали ми лише професійним спортсменам з Кореї, Японії та Китаю. Там у подібні ігри грають усі з раннього віку до пізньої старості. Раніше в Японії у анкеті для прийому на роботу заповнювали обов’язкову графу “Ваш рівень гри в Го”.

- Якими бачите перспективи розвитку цього спорту в нашій області?

- Гадаю, перспективи ці дуже хороші. За шістнадцять років ми вибудували фундамент майбутніх успіхів. Зараз у Рівному існує ціла школа інтелектуальних ігор зі своїми традиціями та учнями. Крім того, ми вже створили і ресурсний центр, аби популяризувати гру і в інших школах району та області. Наші вихованці вже досягли чималих перемог як на внутрішній, так і на міжнародній арені. Тому у майбутньому слід чекати лише прогресу.

- Ви розповідали, що програвали лише спортсменам-професіоналам із Китаю, Кореї та інших країн. Чи можливо виховувати спортсменів-професіоналів в Україні?

- Так, можливо. Проте важко спрогнозувати, коли саме це станеться. Для цього треба, аби наші спортсмени, вчителі отримали у Китаї ліцензію на виховання професіоналів. Зараз же в Україні гра не настільки поширена. У вітчизняному рейтинг-листі усього чотириста спортсменів. Крім того, Го - не найоплачуваніша гра у професійному спорті.