Хірург, батько і патріот

Так дощового березневого надвечір’я у “Світлиці” Рівненської обласної наукової бібліотеки почала свою розповідь про відомого далеко за межами Рівненщини хірурга Людмила МАРЧУК - авторка книги “Покликання боротись за життя. Євген БОРОВИЙ: хірург, учитель, людина”. Книжку пані Людмила планувала видати саме до 80-річчя хірурга, однак через різні причини не встигла - Євген Боровий, доктор медичних наук, лікар-гуманіст, який урятував тисячі життів, помер за півроку до свого ювілею. Авторка зібрала унікальні крає-знавчі матеріали й створила книгу, беручи за основу особисті архіви родини Борових, спогади його колег, безпосередніх керівників, учнів та друзів. Цікаво те, що про Євгена Борового Людмила Марчук замислила написати ще в час, коли працювала над виданням “Медицина Рівненщини”, яку створило наше інформаційно-рекламне агентство “Ракурс”. Тоді, будучи одним із редакторів, пані Людмила, добираючи матеріали про витоки та зародження в краї медицини як науки, постійно натикалася на праці Борового: монографії, книжки, статті тощо. Авторка каже, що якби спогади про видатного хірурга записувала не власноруч, то вочевидь сама подумала б, що таких ідеальних людей не буває. Проте Євген Максимович був винятком з усіх правил. Такий великий майстер у хірургії, як і воістину великий поет чи великий художник, приходить раз у сторіччя, а то й раз на кілька віків.

Обидві доньки хірурга - теж лікарі. Бриніли сльози в очах присутніх, коли про Борового-батька розповідала його донька Оксана Євгеніївна - доктор меднаук, головний дитячий хірург Львівщини, професор Львівського медуніверситету. Про те, що навколо Євгена Борового завжди відчувалася якась особлива світла аура, згадували соратники й учні Рівненської обласної клінічної лікарні, де він стояв за операційним столом понад півстоліття.