Міністр Огризко свистів, гудів, вдавав, що їхав

По-перше, під керівництвом міністра закордонних справ Володимира Огризка фактично ослаблено діяльність з євроінтеграції України. Робота в цьому напрямку зводиться до порожніх гасел та декларацій, односторонніх заяв і намірів, які не мають позитивної зворотної реакції з боку Євросоюзу. За часів керівництва Володимира Огризка зовнішньополітичним відомством ставлення європейських структур до України та її готовності до повноцінної євроінтеграції знизилися до скептичного.

По-друге, фактично зупинено роботу по набуттю Україною членства в Північно-Атлантичному альянсі (НАТО). Заяви керівників цього блоку та керівників держав-членів блоку, зроблені за останній час, дозволяють сумніватися у можливості участі України в програмах НАТО в найближчій перспективі.

По-третє, переможні реляції і пояснення Володимира Огризка з приводу рішення міжнародного суду у справі острова Зміїний не витримують жодної критики.

По-четверте, міністр закордонних справ України Володимир Огризко здійснює діяльність, спрямовану на дискредитацію дій Уряду України, Прем’єр-міністра України, що в результаті ганьбить Українську державу.

Міністр закордонних справ має бути виразником позиції усієї української влади, а не окремих посадових осіб. На жаль, Володимир Огризко на міжнародній арені став виразником позиції секретаріату Президента України. Зокрема, міністр закордонних справ України Володимир Огризко:

- в односторонньому порядку скасовував заздалегідь заплановані міжнародні візити Прем’єр-міністра України; - персонально займався дискредитацією візитів керівництва Уряду, скеровуючи до посольств України за кордоном циркуляри та інструкції, що мали на меті зірвати візити та міжнародні переговори;

- на зустрічі з послами країн Скандинавії розповсюджував провокаційну інформацію, оприлюднену працівником секретаріату Президента України А.Кислинським, про “державну зраду Юлії Тимошенко”.

Останньою краплею, що переповнила терпіння, стало розповсюдження каналами Міністерства закордонних справ України інформації, яка ганьбить честь та гідність Уряду України. Мова йде про одне з останніх засідань Ради національної безпеки та оборони, на якому Прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко виступила проти ініціатив цієї владної структури щодо прикриття корупції в енергетиці. Дійшло до того, що міністерство закордонних справ України розсилає листи, в яких просить вважати дії Прем’єр-міністра помилковими і такими, що не відповідають дійсності. Це повідомлення носить відверто брутальний та провокаційний характер. Така політику українського МЗС викликала зрозумілий шок у всьому світі.

Зважаючи на вищесказане, можна стверджувати, що робота міністра закордонних справ України з відвертої дискредитації Уряду набула системних ознак. У жодній цивілізованій країні, в жодному Уряді жоден прем’єр-міністр не терпів би такого керівника ані одного дня.

Однак Юлія Тимошенко для збереження стабільності в парламентській коаліції та задля уникнення додаткових політичних конфліктів під час боротьби з наслідками світової фінансової кризи була згодна терпіти цю далеко не дипломатичну діяльність Володимира Огризка і просила фракцію утриматися під час голосування постанови Верховної Ради України про його звільнення з посади.

Фракція прийняла рішення не голосувати за звільнення Володимира Огризка з посади міністра закордонних справ України. Однак частина депутатів нашої фракції підтримала постанову про його звільнення, керуючись, передусім, оцінкою його діяльності на цій посаді, критерії якої наведені у цій заяві вище.

...Сьогодні наші колеги по коаліції з блоку “Наша Україна - Народна самооборона”, з якими ми плідно співпрацюємо в парламенті, наполягають на спільному голосуванні скасування постанови про звільнення Володимира Огризка з посади міністра закордонних справ.

Ми, для збереження цілісності коаліції та забезпечення чіткої роботи Верховної Ради України, згодні піти їм назустріч і проголосувати усім складом фракції за повернення Володимира Огризка на посаду міністра закордонних справ України.

Разом з тим ми вважаємо, що такому голосуванню має передувати вибачення з боку міністра закордонних справ України Володимира Огризка перед Урядом та Прем’єр-міністром за дії, які завдали шкоди репутації Уряду та репутації України. Це повинно стати гарантією того, що діяльність міністра закордонних справ України буде слугувати інтересам Української держави і виключить на майбутнє складову політичних замовлень в його роботі, що донедавна зводилася до дискредитації Українського Уряду.