Булава залишається у кращих

Під час своєї роботи в системі лісового господарства Ігор Фізик зарекомендував себе високопрофесійним фахівцем, вмілим організатором, здібним керівником, який значну увагу приділяє покращенню породного стану лісів на території підпорядкованого йому підприємства, фінансово-економічному розвитку лісгоспу. А спільна робота колективу, який він очолює, сприяє вирішенню будь-яких ви-робничих проблем: вдосконалюється раціональне використання лісових ресурсів, впроваджуються нові технології в лісокультурному виробництві, змінюється матеріально-технічна база.

- Господарська діяльність нашого лісгоспу спрямована на вирощування високопродуктивних біологічно стійких насаджень, - розповідає головний лісничий ДП “Клеванський лісгосп” Олександр САСЬКО (на фото). - Це збільшує природоохоронні рекреаційні та захисні функції лісу, а також дозволяє отримати великомірну та якісну деревину для задоволення потреб народного господарства.

Тож від самого початку створення для нас пріоритетними напрямками роботи залишаються: розширення виробництва, створення технологічних процесів та освоєння нових видів продукції. А за рахунок раціональної розробки деревини ліс-госпу вдалося збільшити в кілька разів обсяги реалізації продукції. Як говорить наш директор, причина успіху: “Високий професіоналізм, вимогливість та виваженість у всьому”.

Після отримання відзнаки у вигляді перехідної булави - бажання працювати у колективу з’явилося ще більше. Маємо на меті протримати цю почесну відзнаку три квартали, щоб вона залишилася в лісгоспі назавжди.

- Відомо, що у минулому році ваше підприємство відзначилося тим, що ви побудували лісову дорогу. Це вплинуло на визначення ДП, як кращого?

- Дорогу дійсно зробили. Вона мала з’єднати через ліс межі двох сіл. Але завершити її повністю не вистачило коштів. За виділені державою 200 тисяч гривень зуміли лише один кілометр зробити, при тому, що економили буквально на всьому. Та навіть, попри це, контролюючі органи нам не повірили (посміхається, - авт.). Наразі підприємство перевіряє контрольно-ревізійне управління. Його представники всю ділянку дороги пройшли пішки, мало не сантиметром міряли… Не вірили, що десь можуть раціонально використовувати державні кошти.

- Олександре Григоровичу, знаю, що працівники вашого лісгоспу щороку намагаються створити якомога більші площі нових насаджень. То скільки посадили лісів у минулому і які плани на поточний рік?

- Спершу варто відмітити, що у минулому році ми підготували для висівання 4798 кілограмів лісового насіння. В цьому ж році плануємо посіяти 3800 кілограмів. З 31 породи майбутніх дерев переважають листяні.

Ліс садитимемо на 138 гектарах, що значно менше, ніж у минулому році. Заліснювати будемо і колгоспні землі: 20 гектарів весною, 10 - восени.

Природному поновленню (ділянки, де можна підсадити або підсіяти) сприятимемо на 19 гектарах, реконструкцію насаджень будемо проводити на 11 гектарах. Зрозуміло, що висіяне насіння на 100 відсотків не приймається й лісові культури потрібно доповнювати. В поточному, як і в минулому році, для проведення доповнення передбачається територія в 100 гектарів.

Загалом робота з лісом, а саме - лісовідтворення - процес безперерв-ний. Розпочате весною продовжуватимемо і надалі, адже наш колектив чітко виконує завдання Президента України, який наголосив, що Україна повинна мати оптимальну лісистість. Діємо відповідно до програми “Ліси Рівненщини 2007-2015”. Отож, намагаємося досягти європейського рівня. А для цього потрібні час, зусилля і, звісно, кошти.

- Хто вам допомагає в проведенні заліснення?

- Зараз ліс засаджують сезонні працівники. А допомагають школярі та студенти професійного ліцею.

- А кошти для лісгоспу з державного бюджету виділяються?

- Намагаємося виживати за те, що заробили власними зусиллями. Для цього потрібно садити дерева, продавати саджанці та деревину. А на отримані від продажу кошти - піклуватися про національний скарб - ліс.

- Яких порід на продаж готуєте найбільше?

- Асортимент великий. Та найбільшим попитом користуються туї різних форм, блакитні ялинки, ялівець, модрина.

- Наскільки мені відомо, наш регіон не є ареалом поширення модрини…

- Намагаємося вирощувати і плантації не характерної для нашої місцевості породи. Наприклад, модрина широко використовується в насадженні, й попит на неї щороку зростає. Проте її не можна висаджувати більше, як 100 штук на гектар, оскільки це дерево досить швидко росте і може “загнати” усі породи, які знаходяться поруч. Простіше кажучи, не дасть можливості їм вирости.

Що стосується вирощування екзотичних видів, то для цього потрібно залучати спеціалістів. Можливо, у цьому році така людина з’явиться у нашому лісгоспі.

Важливо, щоб порода, висіяна на продаж, самоокуповувалася, а для цього її потрібно повністю розпродавати. Наприклад, у поточному році саджанці поки що йдуть виключно на меценатство.

- Як я розумію, ви намагаєтеся щороку розширювати кількісний та породний склад?

- Ми працюємо у даному напрямі. На сьогодні вже налічується більше 40 видів деревно-чагарникових. Більшість видів, які ми реалізуємо, вирощені в спеціальних стаціонарних теплицях літніми та зимовими черенками.

Черенки висаджують спочатку в теплицю, де вони приживлюються, щоб потім зайняти почесне місце у шкільному відділенні. Далі продукція використовується для продажу чи власних потреб. Шляхом черенкування вирощуються: туя, самшит, ялинка. Це робиться зазвичай для збереження певної форми породи. Наприклад, для впевненості у тому, що блакитна ялинка буде дійсно блакитною, її потрібно черенкувати.

- Як піклуєтеся про землю, яка відведена під шкільне відділення?

- Ми розробили спеціальну технологію: висіяли, зібрали, викопали та залишили під пар. Лише після того, як земля відпочила, починаємо її знову засаджувати. Тому й шкільне відділення розбите на умовні ділянки. Але найбільший секрет успішності - це якісно підживлена добривами земля.

- А березу також сієте?

- Переважно відбувається самосів. Адже з однієї шишечки можна отримати мільйон насінин. Між іншим, дуб також може сам сіятися. Природа навколо нас сама підказує, де і що має рости.

- Але ж жолудь потрібно готувати до посадки?

- Восени жолудь збирається і стратифікується. Зазвичай на зиму його закопують у яму, де він лежить у стратифікації і готується до посіву. Після цього його висівають. Інколи весною, однак восени це більш безпечно. Але трапляється, що етап стратифікації жолудь проходить сам. Умовно кажучи, проростає там, де впаде.

- Площі під нові насадження стає дедалі менше. Як ви виходите з цієї ситуації?

- З початку цього року в дію введена комп’ютерна база лісопорядкування, розроблена за новою технологією. Самотужки ми не вирішуємо, яку ділянку лісу вирубувати, для цього до нас приїздять таксатори, які визначають місця рубки. Базово це відбувається раз на 10 років. Спеціалісти дають завдання, яке ми виконуємо, а результати вводяться в комп’ютер. Потім на місці проведеної рубки висаджується новий ліс.

- Дорогою до лісгоспу я помітила, що поблизу районної лікарні проводяться порубки. Що там відбувається?

- Доглядаємо за лісом. Дерева ж також мають свій вік стиглості. Якщо прогаяти цей термін, то деревина починає гнити і втрачає свою технічну якість. Наше ж головне завдання - не пропустити цей пік зрілості. Для цього існують рубки за станом і рубки за віком.

Тамтешнім деревам вже більше 160 років. Про що це свідчить? Про те, що є небезпека для людини. До речі, такі самі дерева ростуть на території Клеванського госпіталю ветеранів війни. Тому на зазначеній ділянці проводиться рубка догляду. Деревина на майбутню дошку вже не підходить, оскільки надто трухлява і перевищує свій вік стиглості. А от дрова з неї вийдуть просто чудові.

- Які основні напрями догляду за лісом?

- У насадженнях до 10 років проводяться освітлення, до 20 років - прочистки. У віці дерев від 20 до 40 років працівники лісгоспу проводять прорідження. Завершальними є прохідні рубки, які збільшують приріст та підвищують товарність деревостанів.

- Що цікавого відбувається в роботі лісгоспу та яким обладнанням користуються спеціалісти підприємства?

- От уже третій рік поспіль для вимірювання об’єму деревини на підприємстві використовується електронна вилка. Залучення цієї технології значно спростило роботу працівників, оскільки раніш заміри проводилися вручну.

Крім цього, для проведення доглядів для розсадника купили мотоблок. Найближчим часом для визначення площі ділянок плануємо придбати ще й новітній GPRS-навігатор.

- У минулому році ви планували будівництво музею, адже історія вашого підприємства досить багата…

- Клеванський лісгосп має досить цікаву історію розвитку, тому створення музею - це обов’язкова перспектива. Він з’явиться, от тільки часу на все не вистачає. Адже доба має лише 24 години.

До складу ДП “Клеванський лісгосп” входить 6 лісництв (Деражненське, Новоставське, Суське, Решуцьке, Сморжівське та Клеванське), лісодільниця та лісовий розсадник.

Загальна площа - 26,6 тисячі гектарів.

Площа, покрита лісом - 23,7 тисячі гектарів.

Переважаючі породи: соснові (54 відсотки), дубові, м’яколистяні насадження.

Ціни на продукцію

1. Туя західна колоновидної форми до 0,7 м 60 грн.

2. Туя західна колоновидної форми 0,8-1,8 м 80 грн.

3. Туя західна пірамідальної форми 0,7-1,8 м 100 грн.

4. Туя західна розсіченолиста 0,7-1 м 60 грн.

5. Туя західна шаровидна до 0,7 м 60 грн.

6. Ялівець козацький до 0,7 м 45 грн.

7. Ялівець звичайний 0,7-1,2 м 60 грн.

8. Туя західна форми “золотий дощ” до 0,5 м 50 грн.

9. Ялина колюча голуба 0,7-1 м 80 грн.

10. Тис ягідний 0,3 м 35 грн.

11. Самшит вічнозелений 0,2 м 15 грн.

12. Форзиція 1 м 25 грн.

13. Калина звичайна 0,7-1 м 25 грн.

14. Свидина криваво-червона 0,8-1,2 м 15 грн.

15. Барбарис Тунберга 1-1,2 м 15грн.

16. Черемуха пізня до 2 м 15 грн.

Саджанці з-під пологу лісу:

1. Береза звичайна 10 грн.

2. Дуб червоний 15 грн.

3. Липа, клен та інші породи 15 грн.