Валерій САЄНКО: “Карат” працює на енергетичну незалежність споживача”

- Звісно, що ні, - вважає технічний директор ТзОВ “Карат”, депутат Рівненської міської ради Валерій САЄНКО (на фото). - Адже вікна і двері є тільки одним з елементів енергозбереження приміщення. Проте, якщо справу вирішувати не в комплексі, а обмежитися простою заміною вікна, то за відсутності утеплення фасаду і даху приміщення більшу ефективність будемо мати від звукоізоляції з боку вулиці, але не стовідсоткове енергозбереження. Крім того, теплоносій, який ми отримуємо, сьогодні важко піддається регулюванню безпосередньо споживачем. Тобто, наші котельні та енергогенеруючі установки не настільки автоматизовані, щоб, реагуючи на температурні зміни в повітрі та рівень комплексного утеплення приміщень, забезпечити раціональне використання дорогих енергоносіїв (зокрема, імпортного газу, який Україна отримує з Росії та Середньої Азії).

“Без підтримки центральної та місцевої влади”

- Валерію Івановичу, відомо, що “Карат” останні роки займається проектом виробництва альтернативного палива з місцевої сировини - торфу. Після українсько-російського газового протистояння тема енергозбереження набула особливої актуальності і в Україні, де величезний інтерес до неї задекларувала голова уряду Юлія Тимошенко, і в країнах Європи, які досить швидко перевели своє енергетичне господарство на використання альтернативних видів палива, зокрема в комунальному секторі. Що робить “Карат” для того, щоб допомогти Україні вирішити проблему енергетичної незалежності?

- Дійсно, над питанням організації виробництва торф’яних пелет ми працюємо вже давно, але, на жаль, не маємо відповідної підтримки ні від центральної, ні від місцевої влади. Всі наші звернення наштовхуються на чиновницьку байдужість: це ваша ініціатива - ви, будь ласка, нею і займайтеся. Тобто, технічний проект рівненського підприємства, який може принести велику користь Україні, держава майже не фінансує.

- У чому суть проекту, над яким працює “Карат”?

- Ми поставили за мету - не просто заощаджувати тепло, яке надходить у приміщення, але й сприяти тому, щоб це тепло було найбільш ефективним не тільки за фізичними показниками, а досить прийнятним за ціною для споживачів, що суттєво може впливати на їх бюджет. Тож протягом кількох останніх років ретельно вивчали досвід виробництва та застосування альтернативних видів па-лива не тільки в державах Центральної Європи, а й у країнах Скандинавії. До речі, колишній голова облдержадміністрації Микола Сорока чудово розумів ефективність альтернативних видів палива, особливо поліського торфу. За його вказівкою на базі “Теплокомуненергії”, яку тоді очолював Віталій Козачек, моделювалося впровадження цього палива на теренах Рівненщини. З метою вивчення передового закордонного досвіду в енергозбереженні була навіть організована поїздка керівників районів області до Фінляндії. Як кажуть у народі, немає нічого новішого, ніж давно забуте старе. Тому ми і пробуємо сьогодні спільними зусиллями запровадити в районах області альтернативне паливо, але вже у формі антикризових заходів, спрямованих на подолання енергетичних катаклізмів. Дуже прикро, що для вирішення актуальної в минулому і сьогодні проблеми втрачено багато років.

“Торф’яні пелети дуже поширені в Європі”

- Чи виявляє закордон інтерес до енергозберігаючої продукції Вашого підприємства?

- Нині багато посередників звертаються до нас із пропозиціями при-дбати оптом альтернативне паливо, виробництво якого ми налагоджуємо на Рівненщині. І, звичайно, перш за все, їх цікавить, чи є в нас на це паливо сертифікати, які б відповідали вимогам Євросоюзу. Враховуючи це, ми вирішили визначитись у тому, яку продукцію наше підприємство може виготовляти з місцевої сировини і чи відповідатиме вона вимогам країн Євросоюзу. Саме тому “Карат” звернувся до Інституту енергетики Німеччини з проханням провести відповідні випробування рівненських торф’яних пелет. Тобто, провести комплексне випробування їх у лабораторних умовах для отримання конкретних показників, які можуть стати основою для проектування та випуску необхідного вітчизняного технологічного енергоустаткування.

Крім того, частину продукції було відправлено в Австрію для випробування в універсальних установках, призначених для спалювання альтернативних видів палива. Таким чином, сьогодні практично завершуються комплексні науково-дослідні випробування розробленого нами альтернативного палива. Їх результати дають нам уяву про те, що можна виробляти в Україні з тих енергетичних ресурсів, якими вона володіє. А головне - наскільки наша продукція відповідатиме вимогам Євросоюзу. Адже від цього залежатиме її ефективне використання для місцевих комунальних потреб, а при наявності залишків - і експорт до європейських країн.

- Розкажіть детальніше про розроблене “Каратом” альтернативне паливо.

- Пелети - це гранульовані енергомісткі відходи промисловості (деревина, папір, картонна тара тощо) та природна сировина (в нашому випадку торф), що внаслідок переробки перетворюються в альтернативне паливо, яке з високою ефективністю застосовується в сучасних автоматизованих енергетичних установках. Ці установки можуть при мінімальному втручанні людини змінювати, відповідно до погодних умов (особливо взимку), режим роботи на більш раціональний. Торф’яні пелети дуже поширені в Європі, особливо в країнах Скандинавії - Фінляндії, Данії, Норвегії та Швеції, де їх успішно застосовують для опалювання індивідуальних житлових будинків, а також цілих комплексів площею 1000-2000 і більше квадратних метрів (залежно від потужності енергоустановки).

“В енергозбереженні повинен домінувати комплексний підхід”

- Чи задоволені Ви результатами випробувань виготовленого “Каратом” альтернативного палива?

- Скажу відверто: ми досягли досить вагомих результатів, які визнані Інститутом енергетики Німеччини та теплотехніками, які працюють в Євросоюзі. Але ці результати трішки (на десяті відсотка) поступаються технологічним вимогам нормативів, що діють в Німеччині та Австрії. Але це не суттєво. Адже, як відомо, скандинавські енергоустановки дещо відрізняються від німецьких за технічними характеристиками, які залежать від виду альтернативного палива.

Хотів би зауважити, що задекларована в Україні на державному рівні політика впровадження альтернативних видів палива не означає, що треба, як дехто вважає, кидати в топку будь-що. Будь-який вид палива (навіть сміття) попередньо має бути відсортований, гранульований та не мати жодних шкідливих домішок. Найголовніше - не забруднювати довкілля, адже Україна взяла на себе зобов’язання дотримуватися вимог Кіотського протоколу. До речі, викиди вуглекислого газу при випробуванні нашого палива на енергоустановках в Австрії в кілька разів нижчі від нормативних показників, встановлених в Україні. Фахівці Інституту енергетики Німеччини вважають цей результат дуже високим досягненням.

Сьогодні надходить багато пропозицій про поставку котлів в Україну для спалювання альтернативного палива. Та на перше запитання: “А під яке паливо спроектований котел?” усі кажуть: “У ньому горить усе”. Горіти може все, але не все може горіти ефективно - залежить від стабільності палива. Аби не вийшло так, що, отримавши дешеве тепло, ми завдали шкоди довкіллю і власному здоров’ю. Щоб цього не трапилося, в енергозбереженні повинен домінувати комплексний підхід.

“Усе має бути детально вивчено і продумано”

- Які Ваші плани на майбутнє?

- Минулого тижня відвідали в Києві спеціалізовану виставку з енергозбереження “Акватерм”, де показали свою продукцію та провели із виробниками котлів спільні консультації стосовно того, які енергоустановки потрібні Україні, аби альтернативне паливо служило в повному обсязі та з максимальним ефектом використання установок, запропонованих нашими партнерами. Ми також спільно визначили критерії їх ефективності: доступна ціна, екологічність, безпечні умови експлуатації та високий коефіцієнт корисної дії.

На превеликий жаль, далеко не всі хочуть предметно вирішувати проблеми альтернативної енергетики: майже всі зацікавлені щось привезти, щось продати, щось спалити. В результаті ми не отримаємо нічого, крім розчарування. З таким підходом ніякого ринку українських альтернативних енергоносіїв та вітчизняних енергетичних установок з точку зору їх подальшого експорту бути не може. Усе має бути детально вивчено і продумано, а головне - щоб відповідало всім тим стандартам, які діють в Європі. Адже робити те, що не відповідає європейським стандартам - повний абсурд, який суперечить енергетичній політиці, яку сьогодні задекларували керівники нашої країни.

Україна - велика держава в центрі Європи. Однак, якщо ми подивимося на стандарт, який розробляли держави Єв-росоюзу за участю країн СНД, то з великим розчаруванням не побачимо серед його авторів України. Туди входять Фінляндія, Швеція, Росія, Білорусія, країни Балтії, а нашої держави з її високим науково-технічним потенціалом і багатими природними ресурсами в цьому списку немає. Тож при організації експорту альтернативного палива вітчизняного виробництва в країни Євросоюзу нам доведеться вирішувати важку проблему - переконати європейських споживачів у його відповідності європейським нормативам.

Не варто також забувати, що європейські виробники альтернативного палива отримують державні дотації, завдяки чому ціна їхньої продукції може бути нижча собівартості українських альтернативних енергоносіїв. А тому від реального наповнення урядової риторики конкретними заходами та їх фінансового забезпечення залежить не тільки енергетична, а й політична незалежність України.