Хвороба часу. Думки вголос

- Справді, найкраща методика подолання наркоманії - профілактика. Адже як показує світова практика, вилікувати від наркоманії вдається не більше двох-трьох відсотків хворих. Задля успіху справи слід задіяти всі засоби масової інформації, мак-симально розширити соціальну базу охорони здоров’я, привертаючи до роботи з медиками об’єднання громадян, клуби, добродійні фонди і, звісно, хворих та їхніх родичів, релігійні організації. Для мене очевидно, що та потужність і винахідливість, які демонструє преса в просуванні товарів крупних закордонних компаній, може бути використана і в боротьбі з наркоманією. На жаль, соціальна реклама у нас - на відміну від західних країн - досі є доволі слабкою. Тільки останнім часом влада та засоби масової інформації почали використовувати нові форми і способи антинаркотичної пропаганди.

- Якщо держава така безсила й подекуди байдужа, то, може, взагалі легалізувати, приміром, легкі наркотики?

- Закон про легалізацію легких наркотиків діє в Голландії, але після його ухвалення різко збільшилася кількість злочинів, а Голландія стала наркоцентром Європи. Крім того, саме слово легалізація призведе до стирання заборони на наркотики, і мільйони людей, які раніше не наважувалися спробувати нехай навіть легкі наркотики, безперешкодно це зроблять... Безумовно, є й аргументи на користь цього закону: наркомани перебуватимуть на обліку. Держава продаватиме їм тільки легкі й очищені наркотики, а засоби від продажу підуть до бюджету. Проте все одно дана програма обійдеться державі куди дорожче в суто фінансовому плані. Адже за кожним зареєстрованим наркоманом повинно бути встановлене спостереження: така людина не повинна працювати на транспорті, у сфері освіти і ще в багатьох місцях. Крім того, у МВС засоби на боротьбу з наркотиками вкрай обмежені. Тим часом наркомафія не стоїть на місці: постійно виводяться нові сорти анаші (спочатку легкого і тому легалізованого наркотика), деякі з них за своєю дією вже сильніші за героїн і кокаїн.

- Але ж таки є програми профілактики і боротьби з наркоманією в міліції, на митниці, СБУ, створені спеціальні відділи боротьби з наркотиками. Проте цих заходів все одно замало.

- Існуюча система наркологічної допомоги орієнтована перш за все на допомогу особам, які вже страждають від хімічної залежності, відтак вона не досить ефективна для надання допомоги споживачам наркотиків на початковому етапі захворювання. Профілактичні ж програми, спрямовані на запобігання зловживання наркотиків, не набули належного поширення в нашій країні. Вважаю, що основною причиною такої ситуації є міжвідомча роз’єднаність, відсутність єдиної стратегічної концепції профілактики. На мою думку, реальним виходом з ситуації є залучення до профілактичної роботи педагогів і психологів середніх шкіл, інших установ системи освіти. Очевидно, що максимальною можливістю при проведенні профілактики володіють люди, що мають постійний контакт з дітьми та підлітками, які можуть уловити ті нюанси стану і поведінки, що часто вислизають від батьків і фахівців-наркологів. Навчання педагогів основам профілактичної роботи, надання їм адекватної інформації про наркологічні захворювання, озброєння їх конкретними психотехнічними і психотерапевтичними прийомами (рольові ігри, тренінги, психодрама, дискусійна робота), способами формування системи альтернативних наркотикам захоплень, дозволить вже в найближчому майбутньому захистити підростаюче покоління українців від наркотичної епідемії.