Криза - кризою, а ліс росте

Незважаючи на складні умови, в яких опинилася країна, працівники лісових господарств виконують основні планово-економічні показники. За підсумками першого півріччя 2009 року, лісівники краю відновили ліс площею 2782 гектари, заліснили 281 гектар малопродуктивних земель, які непридатні для сільськогосподарського виробництва. Після виконання запланованих рубок на площі 13,1 тисячі гектарів вдалося заготовити 229 тисяч кубічних метрів ліквідної деревини, а після рубок головного користування - 249,1 тисячі кубічних метрів.

Коли фінансова криза в країні відбилася на платоспроможності споживачів, а відтак і на попиті на лісопродукцію, як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках, лісівники почали інтенсивно шукати вихід із ситуації. Як наслідок, у травні-червні 2009 року об’єм реалізації продукції перевищив рівень аналогічного періоду минулого року. Найвищий рівень вартості знеособленого кубометра реалізованої деревини у Дубровицькому лісгоспі - 414,63 гривні, найнижчий - у Рівненському - 197,06 гривні.

За підсумками першого півріччя середньомісячна зарплата на підприємствах лісової галузі Рівненської області склала 1779,93 гривні. Найвищою вона була у Сарненському лісгоспі - 2080,37 гривні, найнижчою - у Висоцькому - 1454,85 гривні.

Про високі економічні показники лісових підприємств свідчать і відрахування, які вони спрямували до зведеного бюджету - 22,4 мільйона гривень, Пенсійного фонду - 16,7 мільйона гривень.

За результатами роботи у першому півріччі найкращими лісгоспами стали: Клеванський (директор - І.Фізик), Дубровицький (директор - Ю.Кошин), Дубенський (директор - О.Юркевич).

Тож ми вирушили у ДП “Клеванське лісове господарство”, щоб особисто привітати працівників із перемогою.

Ми просто виконуємо свою роботу

- Ви хотіли почути від нас те, що ми найкращі? - ошелешив мене запитанням головний інженер лісгоспу Юрій ТЕРНОВЕЦЬ. - Будьмо об’єктивними. Так склалося, що Клеванський лісгосп розташований у центрі Рівненської області, поблизу Рівного. А це суттєво відображається на показниках. Взяти хоча б економію на перевезеннях. Це - перше. По-друге, тут працює сильний колектив, який трудиться, не покладаючи рук. Адже лісовідновлення - це процес безперервний.

В Україні розроблена концепція розвитку лісової галузі, яка базується на тому, щоб лісівники виконували лише лісову функцію. Тобто, не займалися лісозаготівлею, а тільки вирощуванням лісу і його охороною. При цьому саме вирощування лісу має відбуватися на конкурсних засадах. І Клеванський лісгосп вже пішов цим шляхом. У районі працюють підприємці, які доглядають ліс і висаджують його. Все відбувається під контролем наших фахівців. Якщо ж адміністрацію лісгоспу не влаштовує робота підприємця, контракт розривається. Саме тому люди зацікавлені гарно працювати.

Все починається з насіння

- Ми, як і будь-яке лісове господарство, розпочинаємо свою роботу із заготівлі насіння, - приєднується до розмови інженер лісових культур Петро ДРОЗДІК (на фото). - Це особливо актуально зараз, у літньо-осінній період. Маємо насіння близько 30 лісоутворюючих листяно-чагарникових порід: дуб звичайний, дуб червоний, липа, клен, явір, горіх грецький, горіх чорний, горобина, черешня, акація біла, деякі види чагарників тощо. Ліс повинен бути збагачений різними породами. Адже на землях лісгоспів немає ніяких другорядних порід, і лісівники змушені урізноманітнювати флору. Саме так і створюється лісове середовище.

Відповідальність за збір насіння лежить на лісовій охороні, тому, щоб встигнути вчасно, вони часто залучають до цього процесу навіть свої сім’ї.

Зимою, переважно у грудні, розпочинається заготівля насіння хвойних порід (сосна, ялина звичайна, ялина колюча), тобто, починається збирання шишок. Між іншим, працівники Клеванського лісгоспу вирішили зробити цьогоріч жителям Рівненщини своєрідний подарунок у вигляді новорічних ялинок. Для цього закладатимуть шкільні відділення для вирощування ялинок колючих. Вони мають значно гарнішу від ялини звичайної форму.

Проте зазвичай сосна, ялина і дуб - це ті основні лісоутворюючі породи, які в наших умовах дають максимальну продуктивність.

Як зазначає Петро Іванович, останніми роками основне завдання лісівників - збільшувати лісистість України. З початку 2006 року вдалося заліснити 349 гектарів еродованих земель Постійненської (Костопільський район), Бронницької, Верхівської, Грушвицької селищних рад. Спершу посадили 69 гектарів, у 2007 році - 120 гектарів, у 2008 - 130 гектарів. Весною 2009 року посадили лише 20 гектарів, а до кінця року - планується ще 10. Це пов’язано лише з тим, що запас землі, де можна було б посадити породи, закінчується.

Раз на рік до лісгоспу приїздять спеціалісти лісового господарства з Києва для того, щоб визначити обсяги робіт щодо лісовпорядкування. Скажімо, у молодняків до 10 років проводиться освітлення. Тому що, наприклад, дуб, сосна чи ялина ростуть повільніше за березу чи вербу. У результаті вони затінюють головну породу. І якщо вчасно не зреагувати, потрібне насадження, яке ще не встигло навіть сформуватися, загине. У дерев віком до 20 років роблять прочистку. Від 20 до 40 - прорідження, під час якого формують склад, видаляючи непотрібне. Далі роблять прохідну рубку. Вона формує насадження і дає можливість для більшого приросту. Кожна одиниця може збільшити приріст по кубомасі в об’ємі.

Для оздоровлення лісу проводять санітарно-вибіркові рубки та очищення лісової захаращеності.

Наприклад, сосни біля Клеванської центральної районної лікарні вже давно потрібно було зрубати, адже їм уже по 160 років. Деревина вже не має цінності, оскільки давно втратила якість. А люди, не розуміючи небезпеку, яку несе в собі трухляве дерево, починають скаржитися, що його зрубують. При цьому свиню ніхто не тримає 10 років, бо її м’ясо неможливо вже буде споживати. Так само і з деревами, які оточують Клеванський госпіталь ветеранів ВВв. Рубати не дозволяють, наголошуючи, що це - зелена зона.

На жаль, не всі люди розуміють, що коли ліс достиг, його потрібно зрубувати. І після цього замість колишнього лісу з’являться нові, молоді пагінці. Адже на наступний рік після зрубів починається процес відновлення (на противагу ділянкам у болоті, які відновлюються самостійно - вегетативним шляхом). На сьогодні у Клеванському лісгоспі немає жодної ділянки, на якій би не відбулося лісовідтворення.

Експорту немає, є браконьєри

Раніше багато деревини йшло на експорт і для використання місцевими виробниками. Зараз ситуація змінилася, і значна частина клієнтів відмовилася від замовлень. Але продукція на складах не залежується, деревину просто так не ріжуть. За перший квартал соснових ділянок взагалі не рубали, бо куп-ляли переважно березу, дуб і граб.

Немає зараз попиту і на різноманітні породи для озеленення. У шкільному відділенні, шляхом зеленого черенкування, у теплицях вирощують різні деревно-чагарникові екзоти. У минулому році там з’явилося 16150 одиниць 32-х порід: різні види туй, ялина колюча, тис ягідний, ялівець, липа, клен, каштан, плодові, самшит тощо.

Однак основна проблема у лісгоспі навіть не в цьому. Дошкуляють працівникам Клеванського лісгоспу браконьєри. Причому, як стверджує Юрій Терновець, їх є два види: ті, що полюють на звірів, і лісо-кради. Це зовсім не бідні люди, які йдуть на злочин із відчаю. Вони мають можливість купити транспорт й пилки. Наприклад, у Решуцьку був випадок, коли двоє лісокрадів приїхали у ліс на таксі. Нарізали дерев, викликали машину, завантажили, потім сіли в таксі й поїхали.

Проблема полягає в тому, що не завжди лісокрадів можна покарати за чинним законодавством. Для порушення кри-мінальної справи інколи не вистачає вартості фактично викраденого. Тобто, наше законодавство не пристосоване до зберігання народного господарства.

Як розповідає мисливствознавець Михайло КВЯТКОВСЬКИЙ, за минулий рік на браконьєрів склали 36 протоколів. Полюють на все, нічим не гребуючи: козуль, кабанів, зайців, лисиць, куниць тощо. Вночі вмикають на автівках фари і стріляють із рушниць. Між іншим, саме команда пана Михайла в минулому році досягла найкращих результатів в області у цій сфері. При цьому жодної копійки, яка стягується з порушників у вигляді матеріального відшкодування, лісгосп не отримав.

- Серед завдань, які стоять перед нами, - зазначив директор ДП “Клеванське лісове господарство” Ігор ФІЗИК, - залишається тверда виконавська технологічна дисципліна, постійний пошук резервів, підвищення ефективності виробництва, зменшення витратної частини за рахунок економії паливно-мастильних матеріалів, обліку всіх витрат по кожному виду виконаної роботи.