Рятувати треба не країну, а самого Яценюка

У політичних колах добре знають, що Арсенія Яценюка ще кілька років тому серйозно розглядали як наступника Віктора Ющенка. Молодий політик користувався не тільки повагою Віктора Андрійовича, але й довірою Катерини Ющенко. Мабуть, цей факт дав привід екс-главі Секретаріату Президента Віктору Балозі заявити, що Катерина Михайлівна впливає на кампанію Арсенія Петровича.

Володар значного послужного списку, наймолодший голова парламенту в Європі, після видалення зі спікерського крісла активно узявся за виборчу кампанію. Зумів оперативно організувати “Фронт змін” (громадська організація, всупереч обіцян-кам, так і не перетворилася на політичну партію) і почав вояжувати країною. Висока впізнаваність у поєднанні з добре підвішеним язиком і помірною опозиційністю дозволила молодому політикові впритул наблизитися до пари фаворитів Тимошенко - Янукович. Хоча, як справедливо зазначив, здається, політолог Дмитро Видрін, він так і не визначився зі своєю політичною платформою. У нього немає ясної і чіткої позиції щодо більшості актуальних питань.

Уродженець Чернівців Яценюк уміло збирав на Західній Україні голоси розчарованих у БЮТ і розсудливо не потикався у південно-східний регіон, де нічого не міг протиставити впливу Партії регіонів. У результаті на початку літа Яценюк став повноцінним учасником президентських перегонів... Цьому сприяли бенефіси екс-спікера на телеканалі Фірташа “Інтер”, в ефірі якого він з’являвся так часто, наче проходив кастинг на роль ведучого.

Повідомлялося, що приблизно в той же час в оточенні політика з’явилися російські політтехнологи - Іскандер Валітов, Дмитро Куліков, Тимофій Сергейцев. По життю ця компанія обслуговує інтереси Віктора Пінчука, певно, і цього разу не обійшлося без реалізації амбіцій Віктора Михайловича. За послідовниками методолога Щедровицького тягнеться по Україні скандальний шлейф (карта країни, розділена на три сорти), при цьому фахівці з політичної історії країни не змогли пригадати за технологічною трійцею жодної масштабної перемоги в українських виборчих кампаніях національного масштабу.

Хоча сам Яценюк стверджує, що не працює з політтехнологами, а тільки консультується з ними (інакше кажучи, курить, але не затягується), згадана команда виявилася вже третьою, хто пробував свої сили з цим кандидатом у Президенти. Судячи з масштабності агітаційних зусиль, вони й залишаться з Яценюком до кінця виборів...

Гіпертрофовану активність Яценюка в Інтернеті змогли переплюнути тільки бігборди з його зображенням, які вже місяць чи то лякають, чи то що тішать жителів практично всіх великих міст країни. Камуфляжні тони і войовничі інтонації наче перенесені з Росії, яка продовжує воювати на Північному Кавказі, на мирну українську землю. До цього можна додати агітаційні намети армійського зразка. Здається, що політтехнологи Яценюка трохи помилилися країною, узявши на озброєння тезу про “єдиний пострадянський народ”. Не треба бути Кучмою, щоб зрозуміти, що Україна - не Росія. З іншого боку, в своїх інтерв’ю Арсеній Петрович охоче використовує войовничі тези, які більше притаманні Володимиру Путіну. Та й не всі пункти обіцяної їм “нової індустріалізації” викличуть розуміння серед співгромадян. Наприклад, будівництво нових АЕС - вельми спірний пункт майбутньої президентської програми як для країни, що пережила Чорнобиль.

Ще одна проблема наймолодшого кандидата в Президенти - відсутність навіть натяків на команду однодумців, яка будуватиме нову якість країни після його гіпотетичної перемоги. Партії або фракції в парламенті, на яку можна спертися, у розпорядженні Яценюка немає. “Маму” Світлану Войцеховську від передвиборчих справ усунули, на сайті “Фронту змін” періодично з’являється тільки однокашник Арсенія Петровича, Андрій Пишний. Інші однодумці Яценюка залишаються невідомими, що не тільки виглядає дещо дивно, але й значно звужує простір для маневру.

Ще одна проблема наймолодшого кандидата в Президенти - відсутність навіть натяків на команду однодумців...