Сила мови

Сам Юрій Мірошниченко провів брифінг, на якому заявив, що внаслідок рішення уряду Тимошенко “утисків” зазнають громадяни, для яких українська мова не є рідною. На думку регіонала, ухвалюючи цю Постанову, Кабмін порушив Конституцію, а також права людей.

Щоправда пізніше Юрій Мірошниченко зазначив, що в Партії регіонів зараз лише “вивчається” питання на предмет звернення до КС з проханням розтлумачити статтю 10 Конституції, якою й гарантується право на всебічний розвиток української мови, російської та мов інших національних меншин.

Тобто, виступаючи перед журналістами, він висловив власне розуміння Основного Закону. Як фаховий юрист, Юрій Мірошниченко має на це право. Але таке “обґрунтування” не робить політичну та правову позицію ПР міцнішою.

Загалом, нічого нового пан Мірошниченко не сказав. За словами депутата, Партія регіонів і надалі наполягатиме на наданні російській мові статусу державної і на проведенні референдуму з цього питання. Якщо ж результат плебісциту не влаштує його організаторів, то, за словами Юрія Мірошниченка, ПР контролюватиме неухильне дотримання в Україні Європейської Хартії національних мов і мов меншин.

Про доволі специфічне розуміння цього документу регіоналами, які переслідують значною мірою захист саме російської мови, що й без того широко вживається в Україні, неодноразово писалося в пресі.

Кабінет Міністрів Тимошенко пішов на такий рішучий крок, незважаючи на виборчу кампанію, яка вже розгорнулася. Сама прем’єр довела, що слова, сказані нею на світовому конгресі українців цього року у Львові про те, що “поки наша команда при владі, ніколи ми не дамо навіть поставити питання про будь-яку іншу державну мову”, не є порожнім звуком.

Йдеться про головне - в українській школі має звучати українська мова. Ми потроху звикли до подвійних стандартів, коли за вивіскою “українська” - чи то школа, чи то інша державна установа, не можна ані почути українського слова, ані відчути українського духу.

Можливо, багатьох учителів або директорів шкіл це підштовхне до кращого опанування державної мови. А комусь, особливо у “проблемних” для української мови регіонах, постанова Кабміну допоможе впевненіше впроваджувати українську в робочий процес, відчуваючи за спиною підтримку держави.

Напевне, за останні роки, після запровадження обов’язкового супроводження українською фільмів іноземного виробництва, яке відбулося теж під час перебування на посаді голови уряду Юлії Тимошенко, це другий помітний крок для захисту перспектив української мови в Україні. Якщо ж дії Тимошенко наражаються на таку критику з боку Партії регіонів, то вона влучила “в десятку”.

А Юрій Мірошниченко договорився до того, що відтепер і батьки на батьківських зборах не зможуть розмовляти з вчителями не українською. І ці страшилки почали поширювати вітчизняні медіа.

По-перше, Постанова Кабміну стосується тільки державних і комунальних українських шкіл. Там, де передбачено викладання мовами національних меншин, ці мови вживаються разом із українською і в позакласний час. По-друге, зрозуміло, що в приватне життя людей ніхто втручатися не буде, але саме на цьому міфові робитимуть акцент опоненти Тимошенко.

Певним чином заспокоїти їхню фантазію має заява міністра освіти Івана Вакарчука. Він зазначив, що йдеться про “надумані Партією регіонів проблеми”. Міністр наголосив, що санкцій у вигляді звільнення стосовно вчителів, які не виконуватимуть Постанову уряду, не буде.

Проте, знаючи характер української політики, можна спрогнозувати, що мовне питання в цілому, і, зокрема, Постанова Кабміну від 30 вересня, ще неодноразово згадуватимуться командою Віктора Януковича в передвиборчому контексті.

З іншого боку, що ще робити регіоналам на тлі того, що їхніх змістовних пропозицій щодо виходу з економічної кризи за весь час так і не пролунало.