Обережно!Янукович!

Очі гостя налилися кров’ю, обличчя почервоніло. Витримка старого бюрократа все-таки дозволила вислухати каверзне питання до кінця. Мовчки проковтнув згадку про своє сєвєродонецьке минуле. Зробив вигляд, що пропустив повз вуха відомий афоризм: скільки ти знаєш мов, стільки разів ти людина. І почав згадувати, як у дитинстві навчався в російській школі. Якось завуч почула, як школяр Близнюк говорив українською, взяла за вухо і суворо запитала:

- Ти в якій школі вчишся?

- У першій, - відповів учень.

- Ні, в російській, а українська за чотири кілометри. Хочеш говорити українською – йди туди.

У Львові це був не той Анатолій Близнюк, якого галичани бачили в Сєвєродонецьку. Говорив чистою українською мовою. Час від часу зупинявся і просив перекласти те чи інше російське слово. Лідер Донецька хотів у Галичині сподобатися. Говорив, що 87 відсотків мешканців Донецька, які вважають себе українцями, називають російську мову рідною. Тому він, як голова обласної ради, не має морального права до людей, яким краще спілкуватися російською мовою, звертатися тільки українською. Мовляв, ніхто й ніколи з боку Донецької області не сіяв розбрат між заходом і сходом України. Те, що 87 відсотків людей Донецька вважають рідною мовою російську, не означає, що вони не вивчають або не розуміють українську мову. Приїздіть у Донецьк, і ви побачите, як люди спілкуються, у тому числі й українською мовою. Немає жодних проблем!

Проблема все-таки є. Як визнав Близнюк, мовне питання треба розглядати не з позиції якихось обов’язків, а з позиції права кожного громадянина обирати мову, якою розмовляти.

Тут погляди “донецьких” і галичан розходяться. У Росії всі знають російську, в Англії- англійську, в Німеччині – німецьку. Ось тут галичани не можуть зрозуміти, як можна жити в Україні, вважати себе українцем, і не знати української мови. Цей дивний феномен Донбасу Близнюк так і не зміг пояснити до кінця. Трохи нервувався. Мабуть, образився за чукчу.

Анатолій Близнюк не перший серед гостей з Донбасу, які напередоні президентських виборів відвідують Галичину.

“Пацанів” Януковича на Львівщину привозить керівник Львівської обласної організації Партії Регіонів Петро Писарчук. Треба віддати належне співвласникові “Південного ринку”, він добре знає, який політичний товар можна продати в Галичині. Тому запрошує не 100-відсоткових донецьких “яструбів”, а зважених, поміркованих.

Спочатку у Львів в гості до Петра приїхав нардеп-регіонал Юрій Мірошниченко. Відвідав колишній слідчий ізолятор КДБ, з якого недавно зробили музей жертв репресій. Говорив мудрі й зрозумілі речі. Обіцяв допомогти в наданні музею статусу національного.

Згодом Писарчук вивів на львівські вулиці Анатолія Близнюка. І неспроста. Рейтинг в донецьких дуже низький. Дивилися на голову Донецької облради. Розглядали з усіх боків, як слона. Теж ніби нормальний чоловік. Щоправда, хитрий, як лис.

- У січні вас викличе Янукович. Скаже: “Близнюк, у тебе таке хитре українське обличчя. Ти не скажеш, як нам ту Україну об’єднати?” Що ви йому скажете? - поцікавилися в Анатолія Близнюка у Львові.

Ось тут донецький гість був більш відвертим. Почав говорити про економіку. Про вплив на регіон. Порадив би Януковичу об’єднувати Україну економічними методами.

За Близнюком, економіка стане тим конем, на якому донецькі в’їдуть на Галичину.

Що це таке, львівські бізнесмени добре пам’ятають. За часів прем’єрства Януковича вони витримали два набіги “донбасяків”. Приїжджали на чорних крутих джипах з повними дипломатами грошей. Все, що сподобалося, скуповували за мінімальними цінами. Не подобалося. Підключали УБОЗ чи податкову. Розмови була короткими, але ефективними. Неспроста майже весь львівський бізнес у 2004 році поїхав на Майдан воювати з Януковичем.

Напередодні виборів “донецькі” хочуть змінити в Галичині свій імідж. Нещодавно до Львова приїжджав навіть Борис Колесніков. Права рука Рината Ахметова. Кажуть, що хочуть футбольну школу для дітей збудувати. Запитали про цей візит губернатора Львівщини Миколу Кмітя. Вчорашній бізнесмен говорив про набіги “донецьких” дуже обережно й зважено. Фільтрував кожне слово. Мабуть, краще від інших знає ціну й методи роботи команди Януковича. І, як ніхто, дивиться вперед. Передбачає, що буде, коли вибори виграє Віктор Янукович. Ласими шматками прибуткового бізнесу доведеться поділитися. Санаторії Трускавця “донецькі” вже забрали. Залишився ще Моршин і вода “моршинська”. І з вікном в Європу – митницями, теж доведеться поділитися.

- Ясна річ, що донецький бізнес набагато потужніший, фінансові ресурси там незрівнянно більші, ніж в Галичині”, - підсумовував візити “донецьких” нардеп Петро Писарчук. - На жаль, Львів не має такого потужнього капіталу, щоб запропонувати Донецьку свої інвестиції.

Що “донецькі” можуть запропонувати Галичині? Забрати вигідний бізнес і поділитися досвідом винищення міст. У Галичині не знайдете жодного мертвого містечка, де б пустували тисячі квартир. А в Донеччині їх десятки.