НА КОГО ВОНА ПРАЦЮЄ?

• У 1997 році почалися наукові дослідження щодо будівництва газогону “Північний потік” в обхід України, 2005 року почалося саме будівництво.

• 2003 року російська корпорація викупила весь обсяг туркменського газу на 25 років, щоб Україна не могла напряму купляти газ в Середній Азії.

• У 2007 році оприлюднено наміри щодо будівництва ще одного обхідного газопроводу - “Південний потік”.

• 2009 року “Газпром” став одноосібним постачальником газу в Україну.

• 2011 року буде запущено першу чергу “Північного потоку”, потім - “Південний потік”, і Україна залишиться майже без транзиту.

Абсолютна перемога. Найбільш впливовим союзником, який допоміг російській корпорації перемогти в Україні, стала Юлія Тимошенко.

Чому Тимошенко?

На пострадянському просторі мало людей, більш обізнаних у газових схемах, ніж Юлія Тимошенко. На долю очолюваної нею корпорації “Єдині енергетичні системи України” з оборотом 10 млрд доларів в середині 1990-х припадало до третини ринку природного газу в Україні. В 1999-2001рр. Юлія Тимошенко працювала ві-це-прем’єром українського уряду з питань паливно-енергетичного комплексу. Фахівець такого рівня не міг не розуміти, що підписані в січні 2009 року домовленості остаточно ставлять Україну в повну залежність від поставок “Газпрому”. Вона це зробила навмисно.

Чому вона це зробила?

Тимошенко допомогла “Газпрому” завершити операцію з позбавлення України альтернативних джерел постачання газу не “за так”. Річ у тім, що в 2001-2002 роках проти Юлії Тимошенко було порушено низку кримінальних справ у Росії та Україні, зокрема, за оборудки в газовій сфері. Також Тимошенко було оголошено в міжнародний розшук через Інтерпол. Юлія Тимошенко домоглася скасування кримінальних справ в Україні. У вересні 2005 року Тимошенко провела секретну зустріч із тодішнім президентом Росії Володимиром Путіним, а трохи згодом кримінальну справу проти неї було скасовано й у Російській Федерації - “за давністю”. Імовірно, саме за це вона зробила російським партнерам низку послуг:

• Послуга 1. 2005 року Тимошенко знищила принцип рівноправності у відносинах України та Росії в газовій сфері. Напередодні своєї відставки з посади прем’єра 2005 року Юлія Тимошенко не підписала протокол до міжурядової угоди про постачання російського газу до 2013 року, за якою Росія, по суті, була транзитером середньоазійського газу до України, в той час як Україна - транзитером російського газу до Європи. Внаслідок цього було зруйновано принцип рівноправності у стосунках. Не підписала Тимошенко подібний протокол і за угодою про постачання природного газу з Туркменістану. Внаслідок цього ціна на газ для України с тих пір поступово зростала - спершу до 90 доларів за тисячу кубів 2006 року, до 130 доларів - 2007-го і 180 - 2008-го.

• Послуга 2. 2009 року Тимошенко надала “Газпрому” монополію на постачання газу в Україну. Угода від 19 січня 2009 року усунула зі схеми поставок газу в Україну компанію “РосУкрЕнерго”, яка постачала в Україну дешевий середньоазійський газ. Разом з посередником Тимошенко відрізала Україну від альтернативного російському туркменського газу. Одноосібним постачальником газу в Україну став “Газпром”. Крім цього, згідно з підписаним контрактом, дочка “Газпрому” - “Газпромзбут Україна” отримала 25 відсотків внутрішнього газового ринку України і повну відмову української сторони від реекспорту газу до країн Європи. А між цим, ціна на газ для України зросла вдвічі - з 180 до 360 доларів за тисячу “кубів”. Фактично ми самі платимо за “Північний” та “Південний” потоки - газогони, які Росія будує в обхід України.

• Послуга 3. Наприкінці свого прем’єрства Юлія Тимошенко навзаєм за передвиборчу підтримку остаточно закріпила кабальну угоду з “Газпромом”. В обмін на обіцянку не штрафувати до виборів “Нафтогаз України” за недобір газу (8 мільярдів доларів) вона підтвердила відданість духу і букві договору від 19 січня. А ще - віддала Путіну ядерну енергетику. Зокрема вона пообіцяла, що Україна відмовляється від планів диверсифікації поставок ядерного палива для українських АЕС із однозначним вибором на користь пропонованого Росією варіанту будівництва заводу зі збагачення урану в Ангарську. Таким чином, буде підписано ще один “дуже вигідний” енергетичний контракт, який закріпить монополію Росії на постачання ядерного палива в Україну до 2020 року. Тимошенко називає це “стратегічним контрактом про співпрацю в ядерній енергетиці”. За її словами, документ готовий до підписання.

Юлія Володимирівна допомогла завершити операцію “Газпрому” з отримання контролю над українським енергетичним сектором. Імовірно, вона зробила це за те, що Росія не дає хід замороженим раніше кримінальним справам. Адже “рукописи не горять”. Інакше пояснити підписані і підтверджені нею невигідні для України контракти неможливо.