Ющенко нацьковує армію на Прем’єр-міністра

Ігор ЖДАНОВ, Президент Аналітичного Центру “Відкрита політика”: “Я вважаю неприпустимою політизацію проблем у Збройних силах України. Це просто ганебно, коли Президент, він же і головнокомандувач ЗС, використовує цей фактор у передвиборчій президентській боротьбі. Тому питання ЗС треба винести за рамки передвиборчих перегонів. Якщо ж говорити об’єктивно, то зрозуміло, що у 90-х роках, коли не виплачувалися зарплати і пенсії, причому роками - пам’ятаю 15-30 доларів в еквіваленті отримували старші офіцери ЗС, - то зараз ситуація виглядає безумовно краще. Але тут річ не в порівняннях. Як я уже казав, потрібно винести за рамки передвиборчих перегонів питання Збройних сил. Зрозуміло, що зараз економічна криза вплинула на всі ділянки суспільного життя і ЗС не отримують достатньо коштів, як би хотілося, до речі, й тому ж уряду. Президентові потрібно зібрати РНБО і не використовувати її як майданчик для політичної боротьби з Тимошенко, а разом з нею розібратися і подумати, де відшукати необхідні кошти, яких зараз реально у бюджеті не вистачає. Переконаний, Президенту потрібно спокійно вирішувати проблему, а не перетворювати це на політичну бомбу і бити по голові конкурента”.

Михайло ПОГРЕБИНСЬКИЙ, Директор Центру політичних досліджень і конфліктології: “По-перше, ми добре пам’ятаємо ті часи, коли Міністром оборони був Анатолій Гриценко, який ще не конфліктував з Ющенком і розповідав про те, як цікавився станом армії Віктор Ющенко. Так ось Гриценко розповідав, що ніколи не міг дотелефонуватися до Президента, а коли вдавалося зустрітися з ним, то Ющенко говорив переважно про те, що треба змінити форму військових. Йому хотілося, щоб вона була подібна до форми Січових стрільців. Я пам’ятаю такі розповіді Гриценка до того, як він став опонентом Ющенка. Тому видавати сьогоднішні закиди Президента як людини, яка піклується про армію, неможливо. Адже в армії добре знають ціну цим заявам. Щодо суспільства, то воно наразі не може не розуміти того, що економічна ситуація в державі складна, тому треба рятуватися. Звичайно, треба забезпечувати фінансування на певному рівні Збройним силам, але треба виходити з реалій. Тому заяви Ющенка звучать виключно як використання свого становища з дискредитації Тимошенко. Єдине, що його цікавить – не допустити Тимошенко до президентства. Паралельно він виконує функцію допоміжної фігури Януковича у боротьбі з Тимошенко”.

Віктор НЕБОЖЕНКО, політолог, керівник соціологічної фірми “Український барометр”: “Ющенко “натравлює” армію, офіцерів на Прем’єр-міністра Юлію Тимошенко. Це часто відбувається в латиноамериканських, африканських країнах, де президент використовує свою останню зброю, коли народ мовчить і не хоче його слухати. Він тоді звертається до офіцерів і каже, що ви б жили краще, якби скинули прем’єр-міністра. Ющенко швидше за все своїми заявами намагається підбурити армію до якихось рішучих кроків. Але з цього нічого не вийде, бо всі знають, що в світі і в Україні криза. Зараз найбільша проблема Збройних сил - це відсутність міністра оборони. Міністра оборони подає Президент, і генерали жахаються від того, до чого дійде фантазія Ющенка далі. Теперішні заяви - це даремно витрачений час. Проблема відсутності міністра - це проблема не Тимошенко, а Ющенка, бо без міністра неможливо вирішувати жодну проблему. А Ющенко звертається не за адресою. Він має спочатку знайти чесного і порядного міністра, а вже потім критикувати уряд”.

Вадим ДЕНИСЕНКО, політичний аналітик: “Я вважаю неправильною позицію Президента. Бо 18 років тому Збройні сили були в жахливій ситуації. Зараз, звичайно, ситуація значно краща. Якщо говорити про сьогоднішній день, то ситуація у Збройних силах є адекватною економічним реаліям”.

Володимир ГОРБУЛІН, академік НАН України, колишній секретар РНБО, один із авторів Концепції національної безпеки і оборони України, Державної програми будівництва і розвитку Збройних сил України: “Я не хочу коментувати це в політичному контексті. Я буду серйозно у Міноборони виступати з приводу того, чому сьогодні так важко ЗС і чому було так важко завжди. Я хочу це робити не прив’язуючись до керівництва країни. Треба робити аналіз ситуації, розбираючи її по роках. Це дасть можливість об’єктивно проаналізувати стан справ у Збройних силах”...