Сильний лідер, який здатний навести порядок

Всеукраїнське об’єднання “Народні збори”, до якого входить кілька тисяч громадських організацій з усіх областей, районів, міст та сіл нашої держави, здійснює суспільний контроль за діяльністю влади в рамках програми “Народна ініціатива-народна експертиза-народний контроль”. Експерти “Народних зборів” проаналізували діяльність Тимошенко на різних урядових посадах, починаючи з 2000 року і дійшли висновку, що вона має повне моральне право претендувати на найвищу державну посаду. Україну має вести вперед сильний та принциповий лідер, який не допустить всевладдя олігархів та гідно відстоюватиме інтереси людей.

Конкретні справи. Зроблено Юлією Тимошенко

2000-2001

• Як віце-прем’єр навела елементарний порядок в енергетиці.

• Ліквідувала бартер, вивела з тіні та скерувала до бюджету багатомільярдні кошти.

Турбота Тимошенко про людей обернулася ненавистю до неї з боку олігархів, яка не вщухає й по сей день. Зараз вони роблять все, аби запобігти її перемозі на президентських виборах. А тоді під їхнім тиском Президент Кучма за згодою Прем’єра Ющенка звільнив її з роботи в Уряді та розгорнув широкі політичні репресії проти неї, її команди, і навіть рідних та близьких.

2005

Вперше ставши главою Уряду, Тимошенко продовжила антиолігархічну політику.

• За рахунок ліквідації тіньових схем, на яких паразитували найпотужніші олігархічні клани, вона за сім місяців роботи збільшила доходи бюджету на 70 відсотків!

• Ліквідовано зрівнялівку в пенсіях, її розмір поставлено в залежність від трудового стажу. Тимошенко підвищила мінімальні пенсії до рівня прожиткового мінімуму. За Януковича, в 2004 році, мінімальна пенсія становила 50 гривень. За Тимошенко у 2009 році - 572 гривні.

• У десять разів - до 8470 гривень - було збільшено допомогу при народженні дитини. У 2008 році суму допомоги при народженні першої дитини Тимошенко збільшила до 12000 гривень, другої - до 25000, третьої - до 50000 гривень.

• У 2005 році Тимошенко повністю погасила заборгованість із заробітної плати шахтарям, накопичену за попередні роки прем’єром Януковичем.

• Тимошенко взяла курс на повернення державі вкрадених олігархами державних підприємств. Повторна, вже чесна та конкурента приватизація “Криворіжсталі” принесла державі більше, ніж було зібрано в попередні роки за приватизацію всієї вітчизняної економіки! Тимошенко поклала в бюджет 24 мільярди гривень.

Але проконтролювати, як їх витрачено, вона вже не могла. Ющенко знову зрадив її. Під тиском олігархів, наляканих перспективою втрати надприбутків, він відправив Уряд у відставку та через якихось десять місяців після Майдану... підписав угоду про співпрацю з Януковичем.

2008-2009

Друге прем’єрство Юлії Тимошенко розпочалося з повернення знецінених заощаджень Ощадбанку СРСР. Віктора Ющенка дуже дратувала схвальна реакція людей. Тому Президент зробив усе, щоб зірвати подальші виплати. Він заблокував програму приватизації на 2008 рік, частина коштів від якої мала піти якраз на компенсацію вкладів. Якби приватизація відбулася, то вкладники Ощадбанку СРСР отримали б 20 мільярдів гривень.

• Тим не менше протягом 2008 року більше шести з половиною мільйонів вкладників отримали по тисячі гривень. Після перемоги на президентських виборах Тимошенко продовжить повернення вкладів.

• Як і під час першого прем’єрства, Тимошенко продовжила політику реа-льного підвищення соціальних стандартів: регулярно зростали пенсії, зарплати бюджетникам, стипендії, інші виплати.

Ще на початку кризи Ющенко, Янукович та інші “доброзичливці” уряду пророчили Україні повне банкрутство, невиплату зарплат і пенсій. Дійсно, ці невтішні прогнози могли стати реальністю. Ситуація справді була складною. Але Тимошенко не злякалася і взяла відповідальність на себе. Вона не дозволила найгіршим сценаріям втілитися в життя. Усі разом, цілою країною ми вистояли. Сьогодні є можливість перевести подих і впевнено дивитися в майбутнє.

Криза загальмувала реалізацію амбітних економічних та соціальних планів Тимошенко.

Починається економічне відродження.

• Ціною колосальних зусиль сьогодні у повному обсязі виплачуються пенсії, зарплати бюджетникам, стипендії студентам. Це - попри те, що в деяких країнах Європи під час кризи урізали соціальні стандарти.

• Тимошенко не піддалася шаленому тиску Президента, який своїми Указами та розпорядженнями постійно вимагав підвищення ціни на газ для населення та теплокомуненерго. Наша ціна - найнижча в Європі, і навіть нижча, ніж у Росії.

• Юлія Тимошенко виступила категорично проти ініціативи Партії регіонів підвищити пенсійний вік. Вона й надалі “на корені” рубатиме подібні антисоціальні пропозиції. Так само рішуче Тимошенко наполягла на збереженні пенсій для працюючих пенсіонерів.

• Відновлено доплати пенсіонерам, які скасовував закон про так зване “підвищення” соціальних стандартів”, протягнутий Ющенком та Януковичем. Якби не втрутилася Тимошенко, шість мільйонів пенсіонерів отримали б не збільшені, а зменшені пенсії. А решта пенсіонерів мали б підвищення “аж” на 60 коп. Уряд відновив справедливість і збільшив з 1 листопада 2009 року мінімальну пенсійну виплату до 601 гривні (з 572), а середню - майже на 70 гривень, до 960 гривень.

• Аби підтримати металургію й хімічну промисловість, зберегти робочі місця, Тимошенко зменшила надбавку на газ для підприємств цих галузей, забезпечила знижені тарифи на електроенергію та залізничні перевезення. Сума державної підтримки склала 2 мільярди гривень. Промисловість поступово виходить із кризи.

• Протягом кризового року уряд Тимошенко розпочав і низку інших довгострокових програм підтримки та реформування села: закупив сотні молоковозів, розпочав програму будівництва малих елеваторів тощо.

• Ухвалено урядову постанову про безоплатну видачу актів на право власності на землю громадянам. Земельній мафії є що втрачати. Вона влаштувала шалений опір і саботаж. Однак Тимошенко вже не зупинити. На сьогодні вже видано півмільйона актів. Всього ж 6,5 млн. людей земельні акти от-римають безкоштовно.

• Розв’язано багаторічну українсько-російську “газову проблему”. Тимошенко домовилася з Росією про ринкову ціну на газ. Вона визначається за загальнопри-йнятною в Європі економічною формулою, з якої прибрано всі елементи політики. Деполітизація газових стосунків зміцнює нашу політичну незалежність від Росії.

• Тимошенко повернула державі багаті енергоносіями надра Чорного моря (30 відсотків усіх енергетичних запасів України). У 2006-2007 роках Ющенко та Янукович передали їх в подарунок Газпрому та кільком вітчизняним олігархам. Тимошенко у 2008 році повернула це казкове багатство державі. Тамтешніх запасів вистачить, аби протягом 30 років повністю забезпечувати Україну нафтою.

• Незважаючи на затятий опір мафії, закрито гральний бізнес.

• Запроваджено системні кроки для докорінного реформування медичної галузі, неефективність якої яскраво проявилася під час епідемії. Прийнято низку важливих урядових постанов щодо програми закупівлі під державні гарантії необхідних ліків, сучасного медичного обладнання, машин швидкої допомоги для лікарень, насамперед, у сільській місцевості. На жаль, відповідні постанови уряду було призупинено Президентом.

• Незважаючи на кризу і дефіцит коштів, Тимошенко готує Україну до Євро-2012. Будуються аеропорти, готелі, стадіони, дороги, оновлюється інфраструктура. Євро-2012 приймуть, як і було заплановано, всі чотири міста - Київ, Харків, Донецьк і Львів.

• У грудні відбувся запуск Дністровської ГАЕС - однієї з найбільших у світі гідроакумулюючих електростанцій.

Чи можна було зробити більше

Лише Тимошенко насправді займається повсякденною антикризовою діяльністю, щодня захищаючи економіку та кожного з нас. Так, десь вона помиляється. Так, щось у неї виходить не так як хотілося - ніхто з українських прем’єрів ще не працював в таких складних умовах - умовах тотального безвладдя. По суті, Тимошенко залишається лише відповідальність за стан справ у країні, в той час, як реальних владних важелів в її руках немає.

• Уряд працює фактично без більшості в парламенті, за умов тотальної протидії з боку Президента.

• Партія регіонів постійно блокує роботу парламенту, перешкоджає заповненню вакансій в Уряді.

• Губернаторам Ющенко заборонив спілкуватися з Урядом.

• Генеральна прокуратура, через яку Уряд мав би забезпечувати наведення порядку, боротьбу з корупцією та злочинністю, контролюється Партією регіонів: у 2005 році генпрокурора Медведька призначено за узгодженням Ющенка та Януковича.

• В Україні склалася унікальна ситуація, небачена в жодній іншій країні світу, коли діяльність Уряду свідомо паралізує Президент. Блокування роботи Тимошенко стало головним змістом у роботі Ющенка, який щодня ветує закони та призупиняє антикризові постанови Кабінету Міністрів.

Що робити далі

Ось чому одним із ключових завдань Тимошенко ставить наведення порядку у владі, відновлення вертикалі управління державою. Без порядку у владі не може бути порядку в країні. Не буде порядку - не буде змін на краще.

Україна сьогодні як ніколи потребує сильну владу, сильну руку, сильного лідера, здатного повернути керованість державі.

Тільки сильна влада здатна дати раду економіці, відновити соціальну справедливість, побороти корупцію, припинити “дерибан”, розпочати масштабні реформи.

Перемога Тимошенко дає шанс найпростіше і найшвидше відновити вертикаль управління і порядок у владі.

• Коли Президентом стане Юлія Тимошенко - вона не блокуватиме роботу Уряду. Президент і Уряд - уявіть собі - працюватимуть разом, без конфліктів!

• У ВР юридично існує коаліція. Фактично її зібрати докупи зараз складно: ціла купа народу вирішила йти на президентські вибори, хоча всі розуміють, що основних кандидатів - лише два. Після перемоги Тимошенко ті, хто сьогодні вагається, зроблять вибір на користь переможця, і коаліція не лише юридично, але й фактично матиме 240 голосів.

Це дозволить оперативно відновити вертикаль управління, а потім для остаточного наведення порядку у владі - працювати над змінами до Конституції.

Тимошенко цілком закономірно прийшла до найвищої посади в державі. Протягом останніх десяти років на наших очах вона боролася за Україну, за свободу та добробут, справедливість і торжество закону. Серед тих, хто боровся, вона вирізняється вмінням перемагати. А серед тих, хто досягнув успіху в політиці, вона - одна з небагатьох - зберігає реалізм і твердість принципів. Вона назавжди пов’язала своє життя з долею молодої української держави. В її особі Україна отримає справді сильного лідера, з яким будуть змушені рахуватися провідні держави, до якого уже сьогодні прислухаються найвпливовіші політики світу.