![]() |
№433 від 27.01.2010p. |
Передплатний індекс: 23429 Тел. +38(0362) 623131, (098)0565477 |
#Отакої!
Упродовж 2006-2009 років 48-річна Марія (на фото)продавала землякам ділянки на території Городоцької сільради. Потенційним клієнтам обіцяла, що поряд невдовзі побудується людина із “гучним” ім’ям. Насправді ж земля, яку намагалася продати шахрайка, їй не належала.
Працювала шахрайка за схемою: вранці - гроші, увечері - стільці. Ціни на землю, оформленням якої Марія обіцяла зайнятися самотужки, й справді були низькими, а місце - вдалим. Іноді “била на співчуття”, мовляв, її “кинули”, тому і змушена продавати свою землю за копійки. Оформленням документів на ділянки, вирішенням квартирних та інших питань Марія займалася активно: заучувала напам’ять прізвища чиновників, віддзвонювалася клієнтам. Та коли отримувала останній “транш” - ніби в повітрі розчинялася.
Більшість клієнтів зрозуміли, що потрапили на гачок до шахрайки, лише тоді, ко-ли працівники відділу зв’язків з громадськістю розмістили її фото у ЗМІ. Заяви потерпілих потекли рікою.
Зокрема, правоохоронці дізналися й про історію, яка трапилася у Здолбунівському районі. Там Марія познайомилася з одним подружжям. Чоловік є учасником бойових дій в Афганістані, тому шахрайка затялася “вибити” їм квартиру у Рівному. Частинами отримувала від сім’ї чималі суми коштів, неодноразово в присутності потерпілих заходила до установи, а через деякий час поверталася й повідомляла, що їх питання перебуває на стадії остаточного вирішення. У результаті родина не отримала ані житла, ані своїх грошей.
У перемовинах із зацікавленими особами шахрайка завжди висувала одну-єдину умову - гроші їй потрібні терміново. Зустрічі вона організовувала на території міста і, побачивши у руках клієнтів готівку, пускала в хід свою фантазію. Казала, що ділянки по 10 соток оформити неможливо. Потрібно придбати хоча б 15. Мовляв, тепер вона не знає, що робити, адже завдаток уже передала чиновникам. Щоправда, у Марії завжди був “запасний” варіант: до вже обумовленої землі вона пропонувала додати за символічну платню ще й свій “шматочок”, який приберегла для дітей. Звісна річ, люди доплачували, аби не втратити все, що уже віддали в руки продавця-“посередника”…
27.01.2010 | Любов РОМАНЮК |
Рівне-Ракурс №433 від 27.01.2010p. На головну сторінку |